Нардепу Шевченку оголосили про підозру у державній зраді

Джерело: ДБР, СБУ, ОГП

Народному депутату України Євгенію Шевченку оголосили про підозру у державній зраді, повідомляють українські правоохоронні органи. За даними Служби безпеки України, Державного бюро розслідувань та Офісу генерального прокурора, зібрано докази, що вказують на можливу діяльність депутата на шкоду обороноздатності та інформаційній безпеці України.

Слідство встановило, що Шевченко почав публічно поширювати недостовірну інформацію ще у 2021 році. Зокрема, він заявляв про відсутність загрози повномасштабного російського вторгнення з території Білорусі.

Також відомо про його контакти з представниками білоруського посольства після інциденту у вересні 2020 року, коли Шевченко зайшов на трибуну парламенту з прапором Білорусі.

Як свідчать матеріали слідства, депутат нібито систематично здійснював інформаційну діяльність на користь держави-агресора. Комплексна психолого-лінгвістична та військова експертиза підтвердила шкоду, якої завдала ця діяльність національній безпеці.

У Росії планують зняти дитячий художній фільм “Небесные львы” про школярів, які навчаються керувати безпілотниками.

Арбітражний суд зобов’язав РФ, сплатити понад 327 млн доларів компенсації збитків, завданих внаслідок незаконної експропріації активів ПриватБанку у Криму. Сума включає проценти, нараховані починаючи з 18 квітня 2014 року (які продовжуватимуть нараховуватися до повної сплати), та іншими відповідними витратами та видатками, які зазнав банк.

Більшість українців вважають, що у війні переможе Україна. Водночас значна частина громадян допускає переговори з Росією для завершення бойових дій.

Українські правоохоронці заочно повідомили про підозру командувачу Чорноморського флоту РФ Сергію Пінчуку, котрий у липні 2024 року наказав ударити “Калібрами” по багатоповерхівці у Києві

Кількість громадян Росії з посвідками на проживання та дозволами на постійне проживання у країнах Європейського Союзу зросла на 105 тисяч від початку повномасштабної російсько-української війни. Наприкінці 2021 року відповідні документи мали 771,8 тисячі росіян, тоді як до кінця 2025-го — вже 876,6 тисячі. Загальна кількість зросла на 13,6%.