Неконтрольована ракета ZQ-3 масою 11 тонн вранці впаде на Землю

Джерело: EU Space Surveillance and Tracking.

Європейські космічні центри ведуть цілодобове спостереження за неконтрольованим поверненням на Землю ступеня ракети ZQ-3 R/B. Цей об’єкт має масу 11 тонн та довжину близько 12-13 метрів, що робить його потенційно небезпечним.

За оцінками EU SST, вхід у щільні шари атмосфери відбудеться 30 січня о 13:04 за київським часом. Проте науковці застерігають, що похибка у розрахунках часу наразі становить сім годин.

Через те що об’єкт падає неконтрольовано, точно визначити місце приземлення уламків вкрай складно. Фінський метеорологічний інститут припускає, що падіння може статися в регіонах на південь від Данії та країн Балтії. На ракеті може залишатися встановлений макет корисного навантаження, що додає конструкції ваги. Саме тому об’єкт потребує ретельного моніторингу з боку всіх європейських служб безпеки.

Водночас Польське космічне агентство висловило більш оптимістичний прогноз щодо наслідків інциденту. Фахівці не виключають, що такий великий об’єкт може повністю згоріти під час тертя в атмосфері Землі. Проте мережа датчиків продовжує збирати дані, щоб вчасно попередити про можливу загрозу. Ракета-носій перебувала в космосі з 3 грудня 2025 року, поступово втрачаючи висоту.

Наразі фахівці уточнюють траєкторію польоту, оскільки будь-які зміни в атмосферних умовах впливають на рух ракети. Об’єкт ZQ-3 вважається занадто великим, щоб ігнорувати ризики його падіння на заселені території.

Велика Британія навряд чи приєднається до наступальних дій США проти Ірану, проте вже посилила свою присутність у Катарі. Перекидання винищувачів Typhoon свідчить про готовність Лондона захищати регіональних партнерів у разі масштабної відплати з боку Тегерана.

Оперативні центри спостереження ЄС (EU SST) зафіксували неконтрольоване зниження ступеня ракети-носія ZQ-3. Фахівці очікують, що об’єкт вагою 11 тонн увійде в щільні шари атмосфери вже 30 січня.

Уряд Нової Зеландії вирішив не приєднуватися до створеної Дональдом Трампом “Ради миру”. Прем’єр-міністр Крістофер Лаксон зазначив, що країна не братиме участі в ініціативі у її нинішньому вигляді через брак конкретики щодо її майбутньої ролі.

Еммануель Макрон та Роберт Фіцо провели тривалу зустріч, присвячену “стратегічному пробудженню” Європи. Сторони обговорили спільні проєкти в ядерній галузі та погляд на російсько-українську війну в умовах внутрішніх розбіжностей усередині ЄС.

Уряд Данії зафіксував найвищий рівень підтримки за останні два роки на тлі дипломатичного протистояння з Вашингтоном. Прем’єр-міністерка Метте Фредеріксен зуміла перетворити агресивні погрози Дональда Трампа щодо анексії Гренландії на власну політичну перемогу.