Незакінчена історія воїна на псевдо «Барс»

Проблеми з фінансуванням нових проєктів у вітчизняній кіноіндустрії проявили й позитивну для історичної науки тенденцію – зростання суспільного запиту на документалістику. Документальне кіно – найбільш об’ємний і точний інструмент у відображенні історичних процесів, фіксуванні фактів і тенденцій, увіковічненні масштабних постатей. Звичайно, можна (а часто й доводиться) вивчати історію по підручниках. Але писати її краще за задокументованими фактами і подіями. Тут у кіно немає конкурентів. Особливо сьогодні, коли історія України пишеться на наших очах на полі бою, у владних кабінетах, волонтерських центрах, дипломатичних установах. Непроста історія, кривава і – за відчуттями – вирішальна для нації і держави.

В цьому контексті життя одного героя, розказане з екрана, набуває значимості, об’єму і уособлює тисячі характерів і доль, що прямо зараз творять і нашу історію, і наше майбутнє. Такі часи, що кінематографістам не треба довго вишукувати героїв. Треба просто встигнути про них розповісти. Цією логікою керувалась команда київського продакшену “Сектор Правди” http://sectorpravdy.ua/ та режисерка Марія Яремчук, коли працювала над створенням документальної стрічки “Барс. Незакінчена справа”. І не тільки цим.

Річ у тому, що герой фільму доброволець Валерій Краснян (20.02.1971 – 24.11.2022) – друг і побратим команди фронтових документалістів. Разом вони починали боронити Україні влітку 2014 року на Донеччині. І після повномасштабного вторгнення кожен знову зайняв своє місце в строю: Валерій Краснян у лавах добровольців, команда “Сектора Правди” – на інформаційному фронті.

Валерій Краснян пішов на війну з Майдану. І це рішення було не спонтанним, адже майже 20 років він займався тим, що вишколював національно свідому молодь на Червонодібровській січі, яку організував побратим Валерія друг Гатило – Валерій Чоботар – Заслужений тренер України, військовик, президент Всеукраїнської Федерації фрі-файту. Туди приїздили діти з різних регіонів України — Івано-Франківської, Львівської, Тернопільської, Хмельницької, Сумської областей, Дніпра та Києва. Барс вчив підлітків історії України, українським бойовим мистецтвам, навичкам верхової їзди.

Першим бойовим підрозділом Барса став батальйон Айдар. Але невдовзі його покликали у 5 Окремий батальйон Добровольчого Українського Корпусу. Саме в ДУКу Валерій Краснян провів свої перші бої за Україну, і отримав перші нагороди. Зокрема – пожиттєве звання “Кіборг” та тризуб Народного героя України.

(Кадр з фільму “Барс. Незакінчена справа”)

Друга штурмова рота, командиром якої призначили Барса, формувалась із бійців-націоналістів. Метою такого відбору було показати іншим ДУКівцям зразок дисципліни та бойового злагодження. Бути командиром такого формування – непросто, адже добровольці – хоч і вишколений народ, запросто могли “скинути” командира, який їх не влаштовував. Тому посада командира тут скоріше виборна: поважають підлеглі – ти командир, засумнівалися – краще тобі піти в рядові.

Перебування на фронті – завжди ризик для бійця. Для бійця-добровольця бої 2014-2017 років були ризиком стократ, адже в разі смерті чи поранення ні родина, ні сам воїн не мали ніяких гарантій допомоги з боку держави. На початку конфлікту геройські формування ще мали підтримку суспільства. Однак, за два-три роки тил “втомився від війни” і ручаї народної підтримки обміліли. Добровольці поступово залишали поля боїв і повертались додому. Повернувся на рідну Буковину й Валерій Краснян.

Як виглядає тил для тих, хто повернувся з поля бою, – тема окремих болючих досліджень. Барс відкритими нервами сприймав усе, що відбувалось у його рідному місті, тому конфлікти з місцевими ділками були неминучі. Причиною стала діяльність місцевої мафії, що торгувала лісом. Сутичка закінчилась відкритою кримінальною справою за “популярною” для ветеранів статтею – “незаконне володіння зброєю”. Барс з дружиною і новонародженими двійнятами змушений був виїхати в Німеччину.

Назад на Батьківщину покликала велика війна. Вже 25 лютого Валерій був у Києві, у Михайлівському соборі, де розташувався штаб 5 ОБАТу УДА і зібрались майже у повному складі “Чорні поплавки” – Барсова рідна рота. Вони боронили від орків Київщину, потім Харківщину.

Згодом Валерій перевівся до одного з підрозділів ТРО, де не лише виконував бойові завдання, а і навчав молодих бійців.

Він казав, що у бій спочатку йдуть тільки старики, – розповідають у фільмі бійці Барса.

Він так і загинув. В останній момент перед виходом, наче спрацювала вояцька чуйка, залишив молодих на базі, пішов сам із найбільш перевіреними …

Він залишив своїм побратимам незавершену справу оборони України, яку так любив, побратимський обов’язок турбуватись про дружину Наталю і малих “барсят”. І спогади.

У стрічці, заявленій творцями, як фільм-портрет, фундаментальна постать Барса постає зі спогадів про нього дружини, рідних, друзів, бойових побратимів і посестер. Режисерка Марія Яремчук створила картину, що, наче пазл, складається під кінець із розрізнених шматочків у суцільне полотно звитяжної долі героя. Уривки цього полотна зшивають дві смислові нитки, що проходять через увесь фільм.

Перша – це незакінчена справа Барса. Мабуть, відважним Бог дає передбачення про власну загибель, бо Валерій постійно говорив про свою незакінчену справу – війну з російськими загарбниками, яку мусимо закінчити, аби вона не скалічила долі наших дітей.

Друга – це розпачливий подив близьких людей:

Ми думали, він – безсмертний, а він взяв і загинув!

Герої – смертні, – каже глядачеві режисерка фільму. Фізично вони серед нас не навічно. Особливо зараз, в часи війни. І треба встигнути набутись із ними: наговоритись, наобійматись, долюбити.

Бо завтра їх вже може не бути. Залишаються тільки книги, фото, документи і фільми про них. Фільми, які дуже й дуже на часі зараз.

І людська пам’ять: “І щоб народ – як казав Барс – щоб народ, люди, не забували своїх героїв”.

Прем’єрні покази фільму “Барс. Незакінчена справа” у вересні цього року з аншлагами пройшли у Чернівцях, Тернополі та Києві.

Фільм режисерки Марії Яремчук “Барс. Незакінчена справа” можна переглянути на платформі “Київстар ТБ” за посиланням: https://tv.kyivstar.ua/ua/movie/6508403c5ad4210e3a2c7680-2023-bars-nezakinchena-sprava?fbclid=IwAR2PQ42RAvFBCscoL51u8CzP-s-RzoB_IMie9wZOj__T5ESukpOM83hSdDE

Статтю підготовлено за підтримки Українського культурного фонду. Позиція Українського культурного фонду може не співпадати з думкою автора.