«Незламна»: у Вільнюсі з’явиться новий мурал, присвячений Україні

Джерело: Тетяна Дроботя у коментарі “Суспільному” 

У Вільнюсі (Литва) створять новий мурал під назвою “Незламна”, який прикрасить зображення запорізької волонтерки Тетяни Дроботі.

У Литовській національній комісії у справах ЮНЕСКО повідомили, що мурал з’явиться вже у жовтні цього року на будівлі у центрі Вільнюса.

Як зазначається, до створення муралу долучилися: міжнародний творчий колектив у складі агенції Artscape (Литва); Національна комісія Литви у справах ЮНЕСКО; мистецька лабораторія “Kiaurai sienas” (Литва); громадська організація Postlomograafia klubi (Естонія) та незалежні митці з України та Литви (Ліна Шліпавічюте, Тетяна Дроботя та Олена Тіта).

Безпосередньо виконуватиме мурал єдиний у світі робот-мураліст Альберт, розроблений естонськими художниками та інженерами “Robot Muralist”.

Автором фото для нового муралу стала Олена Тіта. Світлину зроблено на острові Хортиця через тиждень після підриву Каховської ГЕС.

Як пояснюється, проєкт перекликається з попереднім муралом “До перемоги”, який також створили у Вільнюсі.

На першій роботі можна побачити жінку на початку повномасштабного вторгнення, очі якої ще сповнені надії, що війна скоро закінчиться. На другому муралі зображено ту сама українку на місці масштабної техногенної екологічної та людської катастрофи, розповіли у виданні.

Фото: “Суспільне”

“Майбутній твір продовжить розповідь про те, як через понад рік після початку повномасштабного вторгнення український народ продовжує боротьбу і готовий пройти всю дистанцію, щоб захистити свою свободу”, – прокоментувала художня керівниця проєкту Ліна Шліпавічюте.

Костюм для “Незламної” розробив запорізький дизайнер Юрій Льов.

“Абсолютно нова вільна інтерпретація українського костюма на основі колекцій Запорізького обласного краєзнавчого музею та інших етнографічних матеріалів”, – пояснив він.

Фото: “Суспільне”

Вінок із живих квітів створила запоріжанка Наталя Бойко.

Фото: “Суспільне”

Консультантом зі створення костюма став доктор історичних наук, фахівець із соціальної антропології, доцент кафедри історії Запорізького національного університету Сергій Білівненко.

1 жовтня на Краснозаводському хімічному заводі у Московській області сталася детонація, після якої почалася пожежа. Попередньо, загинули семеро осіб. На підприємстві виробляють вибухові речовини й компоненти для ракетного озброєння.

Росія планує зберегти військові витрати на рекордному рівні щонайменше протягом наступних трьох років, одночасно розширюючи пошук додаткових джерел доходів: від надприбутків від гірничодобувної промисловості до доходів від продажу конфіскованих активів. Про це свідчить поданий 1 жовтня урядом РФ законопроєкт про бюджет.

У містах Вишгород, Васильків та Обухів зафіксовано погіршення стану атмосферного повітря, свідчать результати спостережень моніторинговими постами.

Парламентська асамблея Ради Європи у резолюції не визнала результатів парламентських “виборів” до Державної думи РФ, які відбулися 18-20 вересня. В іншій резолюції мовиться про можливість створити під егідою РЄ спеціальний фінансовий механізм, який дозволить перенаправити Україні заморожені росактиви на виплату компенсації, яку Києву присудив Європейський суд з прав людини у міждержавних справах проти Росії.

Від початку повномасштабного вторгнення російські атаки пошкодили в Києві понад 300 закладів освіти. Серед них – школи, дитячі садки, заклади професійної освіти, позашкільні установи та виші.