Німеччина готує лікарні до можливої війни з РФ і масового надходження поранених

Джерело: Bloomberg

Німеччина посилює підготовку системи охорони здоров’я до можливого воєнного сценарію на тлі загрози з боку Росії. У країні оцінюють готовність лікарень, запаси медикаментів, медичні кадри та інфраструктуру до масового надходження поранених.

За оцінками Бундесверу, у разі війни Росії проти НАТО до Німеччини щодня можуть прибувати до 1 000 поранених військовослужбовців. П’ять військових лікарень країни не зможуть самостійно впоратися з таким навантаженням, тому у воєнний час допомогу мають надавати і цивільні медичні заклади.

Німецькі органи влади нині перевіряють, наскільки система охорони здоров’я та критична інфраструктура здатні працювати в умовах війни. Окрему увагу приділяють захисту лікарень від дронів, кібератак і перебоїв із постачанням.

Одним із потенційних об’єктів для відновлення є підземний військовий медичний комплекс в Ульмі, збудований у 1979 році. Його створили на випадок ядерного удару під час холодної війни. Об’єкт може вмістити до 2 000 людей протягом 90 днів, однак для повернення його до експлуатації необхідно модернізувати вентиляційні та енергетичні системи.

“Чи готова до цього наша система охорони здоров’я? Єдина відповідь – ні”, – сказав головний лікар і командир Військового госпіталю в Ульмі Бенедикт Фрімерт.

Ще однією проблемою є нестача медиків із досвідом лікування воєнних травм. За оцінками, у Німеччині таких фахівців лише кілька сотень. Бундесвер та Німецьке товариство травматологів проводять спеціальні курси для цивільних хірургів, однак найінтенсивніші програми дозволяють навчати лише близько 50-100 лікарів на рік.

Також Німеччина працює над системою, яка має в режимі реального часу відстежувати доступність лікарняних ліжок, медикаментів і медичних працівників із необхідними навичками. Водночас нині інформація про ресурси залишається розпорошеною між окремими установами.

Уразливими залишаються і ланцюги постачання. Зокрема, Німеччина залежить від Китаю щодо багатьох компонентів, необхідних для виробництва антибіотиків та знеболювальних. Лікарням рекомендують мати запаси препаратів для інтенсивної терапії приблизно на шість тижнів.

Німецькі медичні установи також вивчають досвід України, де лікарні після початку повномасштабного вторгнення РФ облаштовували додаткові лікувальні приміщення у підземних частинах будівель, посилювали захист вікон і встановлювали альтернативні джерела електроенергії.

Окремо Німеччина проводить військово-медичні навчання. У березні Бундесвер відпрацював сценарій нападу на Литву та транспортування поранених військовослужбовців до лікарень у Берліні й Бранденбурзі.

Влада також готує закон про безпеку охорони здоров’я, який має визначити механізми роботи медичної системи в умовах оборони або війни. Очікується, що відповідний законопроєкт можуть представити парламенту восени.

Російські війська, ймовірно, готують масштабний наступ на Херсон, використовуючи тимчасове припинення вогню в окупованих Олешках для перекидання техніки та військовослужбовців. Про це повідомили українські військові, котрі стверджують, що зафіксували на відео активне переміщення російських підрозділів. За їхньою оцінкою, наступ може розпочатися після завершення перемир’я 1 листопада.

Британська акторка Джуді Денч заявила, що більше не може зніматися у фільмах і грати в театрі через серйозні проблеми із зором. У 91-річної зірки прогресує вікова макулярна дегенерація, яку їй діагностували ще у 2012 році. Через хворобу вона майже не бачить облич людей, не може читати та самостійно виходити з дому.

За даними медіа, Росія продовжить заборону на експорт дизельного пального до кінця року, водночас надасть деяким компаніям квоти, щоб виконати умови угоди зі США.

Українські військові завдали ракетного удару по аеродрому «Маринівка» у Волгоградській області росії. Унаслідок атаки знищено два винищувачі-бомбардувальники Су-34.

29 жовтня Військова служба правопорядку заперечила інформацію про нібито втечу двох російських військовополонених зі зброєю з-під варти ВСП на Харківщині.