Німеччина може запровадити військову службу для всіх 18-річних чоловіків та жінок

Джерело: The Telegraph

Німеччина розглядає можливість запровадити військову службу для всіх 18-річних осіб, оскільки планує збільшити чисельність своїх військ на тлі російської військової агресії.

В Німеччині обговорюють три варіанти, два з яких передбачають певну форму призову.

В одному з варіантів, які обговорюють, Німеччина встановить обов’язковий рік військової служби для 18-річних чоловіків та жінок.

Військовий призов чоловік в Німеччині зупинили у 2011 році. Зараз, для того, щоб запровадити військову службу для жінок, потрібно внести зміни до конституції, але в міністерстві оборони країни вважають, що це, швидше за все, отримає схвалення суспільства.

Інший варіант, який обговорюють, це військовий призов лише 18-річних чоловіків.

Третій варіант передбачає уникнення обов’язкової служби та натомість зосередження на “оптимізації” поточної системи шляхом участі в більш активних кампаніях найму.

Однак вважають, що міністр оборони Німеччини Борис Пісторіус проти цього варіанту. Під час поїздки до Вашингтона цього тижня він сказав: 

“Я переконаний, що Німеччині потрібна форма військового призову”.

Раніше він заявляв, що зупинити призов було “помилкою”.

Пісторіус планує оприлюднити офіційні плани щодо військової служби до червня.

1 жовтня на Краснозаводському хімічному заводі у Московській області сталася детонація, після якої почалася пожежа. Попередньо, загинули семеро осіб. На підприємстві виробляють вибухові речовини й компоненти для ракетного озброєння.

Росія планує зберегти військові витрати на рекордному рівні щонайменше протягом наступних трьох років, одночасно розширюючи пошук додаткових джерел доходів: від надприбутків від гірничодобувної промисловості до доходів від продажу конфіскованих активів. Про це свідчить поданий 1 жовтня урядом РФ законопроєкт про бюджет.

У містах Вишгород, Васильків та Обухів зафіксовано погіршення стану атмосферного повітря, свідчать результати спостережень моніторинговими постами.

Парламентська асамблея Ради Європи у резолюції не визнала результатів парламентських “виборів” до Державної думи РФ, які відбулися 18-20 вересня. В іншій резолюції мовиться про можливість створити під егідою РЄ спеціальний фінансовий механізм, який дозволить перенаправити Україні заморожені росактиви на виплату компенсації, яку Києву присудив Європейський суд з прав людини у міждержавних справах проти Росії.

Від початку повномасштабного вторгнення російські атаки пошкодили в Києві понад 300 закладів освіти. Серед них – школи, дитячі садки, заклади професійної освіти, позашкільні установи та виші.