FT: Німеччина та Франція запропонували Україні «символічне» членство в ЄС
Джерело: Financial Times
Німеччина та Франція закликали до надання Україні “символічних” пільг на етапі підготовки до вступу, які виключають субсидії для сільського господарства ЄС та право голосу, що не відповідає сподіванням Києва на швидке членство після потенційної мирної угоди з Росією.
Переважна більшість країн ЄС відхилили розроблений Єврокомісією план прискореного вступу України до Союзу без виконання вимог. Натомість Німеччина та Франція пропонують допустити Україну до спільних обговорень, втім не до бюджету.
Німеччина називає це “асоційованим членством”, за якого Київ братиме участь у засіданнях на рівні міністрів і лідерів без права голосу, але не зможе “автоматично претендувати” на кошти зі спільного бюджету ЄС. Тим часом, Франція визначає таку модель як “статус інтегрованої держави”, за якого доступ до спільної аграрної політики та європейського фінансування має бути відтермінований до етапу повноправного вступу.
Як зазначається, Україна зможе приєднатися до положення про взаємну оборону. Оскільки питання її вступу до НАТО в найближчій перспективі не розглядається, це може стати одним із ключових переваг для Києва. ЄС наразі активно опрацьовує практичні аспекти застосування положення, яке могло б частково замінити механізми колективної оборони НАТО, надійність яких викликає сумніви в європейців через політику адміністрації Дональда Трампа. У німецьких документах зазначається, що поширення норм взаємної оборони на Україну “може бути де-факто запроваджене через просту політичну декларацію”.
У французькому документі зазначається, що, окрім символічного значення, цей рівень поступової інтеграції забезпечить відчутний прогрес для громадян країн-кандидатів.
Ключова відмінність між позиціями Берліна і Парижа та Єврокомісії полягає у термінах, коли Україна зможе назвати себе членом ЄС і отримати право голосу. Уряд Володимира Зеленського хотів би досягти цього вже у 2027 році.
Остаточна пропозиція ЄС
Загальний підхід, викладений у документах Франції та Німеччини, “ймовірно” буде близьким до остаточної пропозиції ЄС для України, повідомили виданню два високопосадовці Єврокомісії.
Як зазначив український посадовець, якщо ЄС “хоче справжньої безпеки”, пропозиція має бути справедливою, і в Брюсселі “мають зрозуміти, що Україна їм потрібна”. Інший співрозмовник зауважив, що “розмита” концепція членства може сприйматися втомленим від війни населенням як слабка альтернатива повноправному вступу.
Без повноцінної участі Україна не зможе претендувати на кошти зі спільного бюджету ЄС. Близько двох третин бюджету становлять витрати на спільну аграрну політику (зокрема субсидії фермерам) і розвиток регіонів. Після вступу Україна стане найменш розвиненою країною ЄС, тож потребуватиме значних коштів на відновлення. Тож, передбачається, що бюджет ЄС може зазнати масштабного перерозподілу.
Зауважимо, амбітний план Європейської комісії щодо прискореного приєднання України до Євросоюзу до 2027 року фактично знято з порядку денного. Під час дипломатичної вечері в Брюсселі посли країн-членів дали чітко зрозуміти Бйорну Зайберту, голові апарату Урсули фон дер Ляєн, що вони не підтримають модель “зворотного розширення”, яка концепція передбачала прийняття країни до складу блоку з подальшим поступовим виконанням вимог. Дипломати назвали такий підхід нереалістичним і таким, що створює марні ілюзії.
- Речниця Єврокомісії Паула Пінью заявила, що Європейський Союз не може самостійно визначати точну дату вступу України, тому 2027 рік – це орієнтир президента України Володимира Зеленського, але не Брюсселя.
- Народна депутатка з фракції “Європейська Солідарність”, голова Комітету Верховної Ради з питань інтеграції до Євросоюзу Іванна Климпуш-Цинцадзе розкритикувала заяви Володимира Зеленського стосовно “технічної готовності України до членства в ЄС вже у 2027 році”.
- Президент Володимир Зеленський сподівається, що “одна особа” в Європейському Союзі не блокуватиме виділення 90 млрд євро репараційного кредиту ЄС, інакше адресу цієї особи нададуть воїнам ЗСУ.
У центрі Києва 21 червня відбувся десятий ювілейний Марш рівності, організований ГО “КиївПрайд”
Після рішення президента Польщі Кароля Навроцького позбавити президента України Володимира Зеленського ордена Білого Орла увага знову прикута до найвищої польської державної нагороди. За понад 320 років існування орденом були відзначені кілька українських діячів – від гетьмана Івана Мазепи до сучасних президентів України. Водночас серед кавалерів нагороди є й постаті, які викликають суперечки через свою роль в історії.
Унаслідок російської атаки на Полтаву 20 червня загинули двоє людей, ще 14 дістали поранення, серед них – шестеро дітей.
Президент України Володимир Зеленський повідомив про підготовку російськими окупантами нової масованої атаки по Україні. Він закликав громадян реагувати на сигнали повітряної тривоги.
19 та в ніч на 20 червня Сили оборони уразили міст через Генічеську протоку, комплекс “Панцир-С” та пункти управління БпЛА російських окупантів.