Німеччина впроваджує стратегію «удару у відповідь» для боротьби з іноземними хакерами

Джерело: Politico.

Німецький уряд розпочав підготовку до радикального оновлення повноважень своїх розвідувальних служб. Влада планує надати силовикам право здійснювати наступальні дії проти іноземних шпигунів та хакерів. За інформацією МВС, наразі розробляються два ключові законопроєкти, один з яких стосується зовнішньої розвідки, а інший – боротьби з гібридними загрозами всередині країни.

Рішення про перехід до активної оборони зумовлене хвилею цифрових диверсій у Німеччині. Останніми роками країна постраждала від втручання в роботу аеропортів та систем управління авіарухом. Особливе занепокоєння викликають масові злами урядових мереж, за якими стоять російські спецслужби. Міністр внутрішніх справ Александр Добріндт підкреслив рішучість уряду діяти жорстко.

“Ми будемо відбиватися, навіть за кордоном. Ми будемо перешкоджати нападникам і знищувати їхню інфраструктуру”, – заявив Добріндт у нещодавньому інтерв’ю.

Як зазначили у виданні, така ініціатива позначає серйозний зсув у європейській політиці безпеки. Раніше країни ЄС уникали наступальних кібероперацій через ризик ескалації та “помсти” з боку Москви, однак звичайних засобів захисту вже недостатньо для стримування кількості нападів. Представник МВС Хеннінг Занетті пояснив, що метою “активної кіберборони” є запобігання загрозам у реальному часі.

“Кіберзахист спрямований на активне запобігання, припинення або, принаймні, пом’якшення атак, якщо вони становлять серйозну загрозу”, – зазначив Занетті.

Реформа може зіткнутися з юридичними перешкодами, оскільки зміна повноважень розвідки потребує конституційної більшості в парламенті. Деякі депутати висловлюють побоювання, що атаки на іноземні сервери в мирний час можуть призвести до дипломатичних конфліктів. Водночас прихильники змін у коаліції Фрідріха Мерца вважають такі кроки необхідними для виживання держави. Очікується, що фінальні варіанти законів будуть готові до кінця поточного року.

Пекін не готовий виконувати вимоги Заходу щодо масштабного стимулювання споживання та скорочення промислових субсидій. Аналітики вважають, що Китай розраховує послабити торговельні конфлікти без серйозних змін у своїй політиці.

Домовленість Ірану та Оману щодо нового маршруту судноплавства не означає відновлення руху через Ормузьку протоку. У Тегерані заявили, що для її відкриття потрібні окремі рішення.

На військовій базі Таджі на північ від Багдада загорівся склад боєприпасів. За даними влади Іраку, через сильну спеку частина боєприпасів почала вибухати.

Франція посилила перевірку інвестицій із країн, що не входять до Європи. Тепер купівля від 10% акцій публічної компанії у стратегічній галузі потребуватиме дозволу уряду.

Директора CEO Club Ukraine Дмитра Карчука затримали в Польщі не за новий інцидент на кордоні, а через європейський ордер, виданий Німеччиною. Німецькі правоохоронці вважають, що у 2024 році він міг забрати зі складу 171 електровелосипед за підробленими документами та не доставити вантаж замовнику.