«Ніякий діалог істориків цього не відновить»: Віталій Портников про кризу між Україною та Польщею
Журналіст, політичний оглядач і публіцист Віталій Портников на своєму Youtube-каналі проаналізував загострення українсько-польських відносин, спричинене рішенням президента Польщі Кароля Навроцького позбавити Володимира Зеленського ордена Білого Орла. На його думку, цей конфлікт є частиною внутрішньополітичної боротьби в Польщі, яка ставить під загрозу безпеку обох держав.
Внутрішня боротьба як головний драйвер кризи
Портников підкреслює, що питання історичної пам’яті використовуються лише як інструмент для здобуття електоральної переваги.
“Польща залишається державою, розколотою навпіл практично з дня відновлення своєї незалежності. І запекла боротьба між двома політичними таборами, які практично ніколи в історії Польщі не знаходили порозуміння, залишається однією з найважливіших ознак політичного розвитку країни”.
Журналіст зазначає, що в цьому питанні в Польщі існує “повний консенсус” між ворогуючими таборами – ніхто не хоче визнавати, що рішення Зеленського про найменування військової частини було прийняте без жодного зв’язку з діалогом з Варшавою.
“Історична пам’ять” як глухий кут
Портников переконаний, що пошук порозуміння через історичний дискурс на даному етапі є безперспективним, оскільки обидві сторони мають діаметрально протилежні погляди на УПА та Армію Крайову.
“Ніякий діалог істориків його не відновить. Це просто треба розуміти. Тільки час лікує такі рани, і дуже довгий час”.
Пастка для Польщі та України
Політичний оглядач попереджає, що спекуляції на історичних образах є вкрай небезпечними, особливо для самих поляків.
“Представники ультраправого популістського табору не приховують, що вважають головним ворогом Польщі зовсім не Росію, яка кілька разів ставила крапку на польській державності, а Україну, яка сьогодні дозволяє польській державі принаймні підготуватися до конфронтації з агресивною Російською імперією”.
Шлях до виживання – об’єднання “середніх держав”
На думку Портникова, замість історичних суперечок Київ та Варшава мають зосередитися на виживанні в умовах, коли геополітичні гегемони (США та РФ) шукають власного порозуміння, ігноруючи інтереси менших країн.
“Можливо, якщо у Варшаві та й у Києві зрозуміють, що тільки об’єднання так званих середніх держав взагалі гарантує їм та їхнім народам існування у найближчому майбутньому, це стане непоганими ліками, які дозволять дійсно залишити питання історичної пам’яті історикам”.
Портников резюмує: двері України відкриті лише на Захід, а будь-які заклики до розриву зв’язків з “найближчим союзником” лише наближають сценарій, за якого ні України, ні Польщі може не стати на політичній мапі світу вже через 10-15 років.
Коли країна прагне залучати інвестиції, повертати людей і рухатися до ЄС, вона демонструє партнерам не лише ринок чи податкові умови. Важливо й те, наскільки в ній працюють правила, чи захищені люди та як держава реагує на насильство.
У Полтавській області внаслідок російського обстрілу об’єкта критичної інфраструктури стався витік небезпечної хімічної речовини. Рятувальники вже локалізували пошкодження.
У ніч на 2 серпня Сили оборони України завдали ударів по низці військових і логістичних об’єктів на території Росії.
Сьогодні, 2 серпня, в Україні відзначають День Повітряних сил Збройних сил України. Це професійне свято військовослужбовців, які захищають повітряний простір держави, прикривають українські міста від повітряних атак та виконують бойові завдання. Щороку його відзначають у першу неділю серпня.
Президент України Володимир Зеленський після масованої російської атаки закликав міжнародних партнерів терміново ухвалити рішення про передачу Україні додаткових ракет до систем Patriot та посилити санкційний тиск на Росію.