Нобелівську премію з фізіології та медицини присудили за відкриття у сфері оптогенетики
Джерело: сайт премії
Нобелівську премію з фізіології та медицини 2026 року присудили Карлу Дайссероту, Петеру Геґеманну та Георгу Наґелю. Нагороду вони отримали “за відкриття, пов’язані зі світлокерованими іонними каналами та оптогенетикою”.
Оптогенетика – це метод, який дає змогу за допомогою світла керувати активністю нервових клітин і досліджувати, як окремі нейронні ланцюги впливають на пам’ять, емоції та поведінку.
Петер Геґеманн і Георг Наґель на початку 2000-х років відкрили в одноклітинній водорості білок каналродопсин. Під дією синього світла він відкриває канал у клітинній мембрані, через який проходять заряджені іони та виникає електричний імпульс.
Карл Дайссерот згодом використав ген каналродопсину в нервових клітинах щурів і продемонстрував, що їхню активність можна запускати за допомогою світла. У 2005 році він опублікував результати цієї роботи, а через два роки показав, що метод працює і в мозку живих мишей.
“Оптогенетика дає можливість картографувати мозок так, як раніше ми могли лише мріяти”, – зазначив голова Нобелівського комітету з фізіології та медицини Пер Свенінгсон.
Метод швидко поширився у нейронауках. За його допомогою дослідники вивчають нейронні ланцюги, пов’язані з пам’яттю, емоціями та поведінкою, а також механізми неврологічних і психіатричних розладів. У медицині оптогенетику, зокрема, досліджують як один із можливих підходів до відновлення зору.
Розмір Нобелівської премії становить 12 млн шведських крон. Суму порівну розділять між трьома лауреатами.
- На тлі того, що лауреатка Нобелівської премії миру Марія Коріна Мачадо подарувала свою медаль президенту США Дональду Трампу, в медіа згадали інші подібні випадки з нагородами Нобелівського комітету.
Нобелівську премію з фізіології та медицини 2026 року присудили Карлу Дайссероту, Петеру Геґеманну та Георгу Наґелю. Нагороду вони отримали “за відкриття, пов’язані зі світлокерованими іонними каналами та оптогенетикою”.
У Харкові внаслідок російської атаки загинула одна людина, ще восьмеро дістали поранення. Удари зафіксували у Київському та Індустріальному районах міста.
Заяви глави РФ Володимира Путіна про масштабне просування російських військ в Україні у вересні настільки розходяться з реальною ситуацією на фронті, що “нагадують галюцинації”, пише Інститут вивчення війни. За даними інституту, замість заявлених главою Кремля 1301 кв. км російські війська за місяць, навпаки, зазнали чистих територіальних втрат у 80,81 кв. км.
Президент Володимир Зеленський заявив, що українська балістична ракета FP-9, яка має більшу дальність і, за даними виробника, здатна досягти Москви, буде готова вже цієї осені.
Україна подвоїть зусилля щодо ударів по російських нафтопереробних заводах у відповідь на зміну політики Москви щодо повітряних атак.