Нобелівську премію з хімії присудили науковцям за відкриття та розробку квантових точок

Джерело: Нобелівський комітет

Цьогоріч Нобелівську премію з хімії присудили науковцям Монгі Бавенді, Луїсу Брусу та Олексію Єкімову за відкриття та розробку квантових точок.

Лауреатам Нобелівської премії з хімії 2023 року вдалося створити настільки малі частинки, що їхні властивості визначаються квантовими явищами. Частинки, які називаються квантовими точками, зараз мають велике значення в нанотехнологіях.

“Квантові точки мають багато захопливих і незвичайних властивостей. Важливо те, що вони мають різний колір залежно від свого розміру”, – сказав Йохан Аквіст, голова Нобелівського комітету з хімії.

Фізики давно знали, що в теорії залежні від розміру квантові ефекти можуть виникати в наночастинках, але в той час було майже неможливо виліпити їх у нанорозмірах. Тому мало хто вірив, що ці знання знайдуть практичне застосування.

Однак на початку 1980-х років Олексію Єкімову вдалося створити залежні від розміру квантові ефекти в кольоровому склі. Колір походить від наночастинок хлориду міді, і Єкімов продемонстрував, що розмір частинок впливає на колір скла через квантові ефекти.

Кілька років потому Луї Брус став першим ученим у світі, який довів квантові ефекти, що залежать від розміру, у частинках, що вільно плавають у рідині.

У 1993 році Мунгі Бавенді здійснив революцію в хімічному виробництві квантових точок, у результаті чого отримали майже ідеальні частинки. Така висока якість була необхідна для їх використання в програмах.

Тепер квантові точки освітлюють комп’ютерні монітори та екрани телевізорів на основі технології QLED. Вони також додають нюанси світлу деяких світлодіодних ламп, і біохіміки та лікарі використовують їх для картографування біологічних тканин.

Таким чином, квантові точки приносять найбільшу користь людству. Дослідники вважають, що в майбутньому вони зможуть сприяти створенню гнучкої електроніки, крихітних датчиків, тонших сонячних елементів і зашифрованого квантового зв’язку – тому ми тільки почали досліджувати потенціал цих крихітних частинок.

Серед цьогорічних претендентів на Нобелівську премію миру опинились президент України Володимир Зеленський та російський опозиціонер, ув’язнений в РФ, Олексій Навальний.