Норвегія приєднується до ядерного альянсу Макрона для захисту Європи від загроз РФ

Джерело: Politico.

Норвегія офіційно підтвердила свій намір долучитися до формування нової архітектури безпеки в Європі, заснованої на французькому ядерному потенціалі. У вівторок, 3 березня, міністр закордонних справ країни Еспен Барт Ейде, виступаючи перед норвезьким парламентом, заявив про готовність розпочати консультації з Парижем.

Осло розглядає цей діалог як частину ширшої “стратегії стримування”, спрямованої на диверсифікацію безпекових гарантій у світлі війни Росії проти України та переобрання Дональда Трампа.

“Ми готові обговорювати це в межах угоди про партнерство з Францією. Але наша ядерна політика залишається непохитною. Ми не матимемо ядерної зброї на норвезькій землі у мирний час”, – наголосив Ейде, заспокоюючи парламентарів щодо збереження без’ядерного статусу країни.

Заява Норвегії пролунала наступного дня після того, як Еммануель Макрон оголосив про згоду Німеччини, Польщі, Нідерландів та ще чотирьох країн ЄС розпочати роботу над спільною моделлю стримування. Французький план передбачає створення спеціальних політичних органів для координації, спільні навчання та потенційне тимчасове розгортання французьких винищувачів Rafale, здатних нести ядерні заряди, на територіях союзників.

Окрім Франції, Норвегія також планує посилити військові зв’язки з Великою Британією та іншими північноєвропейськими сусідами, щоб створити надійний противагу агресивним діям Кремля в Арктиці та Північній Атлантиці.

Російські війська намагаються розділити Україну по Дніпру, завдаючи ударів по мостах та енергетичній інфраструктурі. Водночас влада щотижня оновлює заходи протидії таким атакам.

У вівторок, 10 листопада, на українсько-румунському кордоні тимчасово обмежать рух транспортних засобів через пункт пропуску «Солотвино — Сігету-Мармацієй». Обмеження діятимуть з 08:00 до 16:00 на в’їзд до Румунії.

Увечері 9 листопада російські війська завдали удару безпілотниками по енергетичній інфраструктурі Первомайського району Миколаївської області. Внаслідок атаки понад 60 тисяч споживачів залишилися без електроенергії.

Європейські країни нарощують військову та фінансову підтримку України, однак поки не можуть повністю компенсувати можливе скорочення американської допомоги. Найбільша залежність Києва від Вашингтона зберігається у трьох сферах: протиповітряній обороні, військовій розвідці та супутниковому зв’язку.

Школи у прифронтових регіонах України краще пристосувалися до дистанційного навчання під час відключень електроенергії, ніж заклади в інших областях. Зокрема, 75% освітян у прифронтових громадах можуть без труднощів вийти на зв’язок під час знеструмлень. У неприфронтових регіонах цей показник становить 50%.