Норвегія виділила Україні понад €48 млн на дрони та ППО

Норвегія виділила понад 48 мільйонів євро на безпілотники та посилення ППО України.

У заяві йдеться, що Україна отримає додаткові БпЛА для фронту та більше систем ППО для захисту цивільних і інфраструктури.

“Україна має нагальну потребу в більшій кількості військової техніки для захисту від російської агресії. Разом з іншими країнами Норвегія зробить усе можливе, щоб зробити свій внесок”, – заявив міністр оборони Бйорн Арільд Грам.

Норвегія виділила 570 мільйонів норвезьких крон через Міжнародний фонд для України (IFU), очолюваний Великобританією. Пожертва є результатом співпраці між Великою Британією, Нідерландами, Литвою та Норвегією.

У п’ятницю, 23 серпня, уряд Норвегії дозволив Україні використовувати свої оборонні технології для артилерійських снарядів, розроблених Nammo AS.
Прем’єр-міністр Норвегії Йонас Гар Стьоре на саміті НАТО у Вашингтоні заявив, що Норвегія надасть 1 мільярд крон (приблизно 93 мільйони доларів) на підтримку протиповітряної оборони України.
Норвегія передасть Україні шість винищувачів F-16, йдеться в заяві норвезького уряду в середу, 10 липня.
Міністр оборони Норвегії Бйорн Арільд Грам оголосив, що Норвегія передасть Україні запчастини для гелікоптерів Sea King, аби допомогти підтримати їх експлуатацію та технічне обслуговування. Ці гелікоптери передала Україні Німеччина.

1 жовтня на Краснозаводському хімічному заводі у Московській області сталася детонація, після якої почалася пожежа. Попередньо, загинули семеро осіб. На підприємстві виробляють вибухові речовини й компоненти для ракетного озброєння.

Росія планує зберегти військові витрати на рекордному рівні щонайменше протягом наступних трьох років, одночасно розширюючи пошук додаткових джерел доходів: від надприбутків від гірничодобувної промисловості до доходів від продажу конфіскованих активів. Про це свідчить поданий 1 жовтня урядом РФ законопроєкт про бюджет.

У містах Вишгород, Васильків та Обухів зафіксовано погіршення стану атмосферного повітря, свідчать результати спостережень моніторинговими постами.

Парламентська асамблея Ради Європи у резолюції не визнала результатів парламентських “виборів” до Державної думи РФ, які відбулися 18-20 вересня. В іншій резолюції мовиться про можливість створити під егідою РЄ спеціальний фінансовий механізм, який дозволить перенаправити Україні заморожені росактиви на виплату компенсації, яку Києву присудив Європейський суд з прав людини у міждержавних справах проти Росії.

Від початку повномасштабного вторгнення російські атаки пошкодили в Києві понад 300 закладів освіти. Серед них – школи, дитячі садки, заклади професійної освіти, позашкільні установи та виші.