NYT: Вольфрамова угода США з Казахстаном пов’язана з бізнес-інтересами синів Трампа

Джерело: The New York Times.

Адміністрація президента США Дональда Трампа допомогла просунути угоду з Казахстаном, яка відкриває американській компанії доступ до одного з найбільших нерозроблених родовищ вольфраму у світі. Цей метал потрібен США для виробництва ракетних боєголовок, винищувачів, комп’ютерних чипів та іншої критично важливої продукції.

Йдеться про проєкт компанії Kaz Resources у сільській місцевості Казахстану, де ще за часів СРСР шукали поклади вольфраму. Перед укладенням угоди адміністрація Трампа попередньо схвалила заявки на федеральне фінансування для проєкту на суму до 1,6 млрд доларів.

The New York Times зазначає, що фінансовий інтерес у пов’язаних із проєктом структурах мають інвестори, близькі до родин Дональда Трампа та міністра торгівлі США Говарда Латніка. Зокрема, Дональд Трамп-молодший і Ерік Трамп пов’язані з Dominari Securities – компанією з офісом у Trump Tower, яка брала участь у фінансових операціях навколо казахстанського проєкту.

За даними видання, інвестори, пов’язані з Dominari, отримали 20% частки у корпоративній структурі, пов’язаній із видобутком вольфраму в Казахстані. Це сталося за кілька днів до остаточного підписання угоди з казахстанською стороною у Вашингтоні.

Окрему роль у ланцюгу угод відігравала Cantor Fitzgerald – інвестиційна компанія, яку раніше очолював Говард Латнік і яку нині контролює його родина. Компанія допомагала одному з учасників проєкту залучити 210 млн доларів капіталу. Такі операції зазвичай приносять інвестбанкам мільйонні комісії.

The New York Times також повідомило, що це не єдиний подібний випадок. За даними видання, родини Трампа або Латніка мають фінансові зв’язки щонайменше з 14 компаніями, які працюють із федеральним урядом США над проєктами у сфері критичних мінералів. Загальний обсяг державного фінансування, яке адміністрація вже надала або розглядає для таких компаній, перевищує 8,9 млрд доларів.

У центрі казахстанського проєкту – Піні Альтхаус, виконавчий голова Kaz Resources. Він заявляє, що переговори зі США почалися ще за адміністрації Джо Байдена, а сам проєкт не отримував політичних преференцій. За його словами, участь синів Трампа у пов’язаних структурах може викликати питання ззовні, але не визначає суті угоди.

“Я можу зрозуміти, чому ззовні це може виглядати тривожно для деяких людей. Але це прикро, бо ця компанія і цей проєкт виходять далеко за межі будь-якого одного президента, не кажучи вже про будь-яку родину”, – сказав Альтхаус.

У Білому домі та Міністерстві торгівлі США також заперечують будь-яке неналежне поєднання державної політики з приватними бізнес-інтересами. Представник Білого дому Куш Десаї заявив, що адміністрація діє в інтересах американців і прагне захистити критичні ланцюги постачання.

“Єдиний особливий інтерес, яким керується адміністрація Трампа, – це найкращі інтереси американського народу”, – заявив він.

Зазначимо, що угода з Казахстаном є частиною ширшої стратегії США щодо зменшення залежності від Китаю у сфері критичних мінералів. Пекін домінує на світовому ринку вольфраму, а після обмежень на експорт ціни на метал за межами Китаю різко зросли.

Сам проєкт потребує великих інвестицій. Альтхаус оцінює початкові витрати приблизно у 650 млн доларів, а загальну вартість розробки – у 1,1 млрд доларів. За розрахунками його компанії, поклади вольфраму на ділянці можуть коштувати до 80 млрд доларів.

Критики в Конгресі вважають, що такі проєкти потребують ретельної перевірки. Демократка Максін Декстер заявила, що Конгрес має переконатися: кошти платників податків використовують в інтересах суспільства, а не для збагачення родичів чи людей, пов’язаних з адміністрацією Трампа.

Спеціальний посланець Папи Римського кардинал Маттео Дзуппі планує наприкінці вересня відвідати Росію. У Кремлі заявили, що під час переговорів із ним обговорюватимуть гуманітарні питання, пов’язані з війною проти України.

Президент Китаю Сі Цзіньпін 23-25 вересня відвідає США, де зустрінеться з главою країни Дональдом Трампом. У Пекіні підтвердили, що китайський лідер здійснить державний візит на запрошення американського президента.

Угорщина просить США продовжити виняток, котрий дозволяє країні купувати російську нафту без американських санкційних покарань. Будапешт звернувся по підтримку до представників обох партій у Конгресі США.

21 вересня президент США Дональд Трамп підтвердив, що Росія втратила контроль над нафтопереробною галуззю на тлі повномасштабної війни проти України. 

Індійські нафтопереробники, котрі нині розглядають постачання на листопад, можуть скоротити закупівлі російської нафти після того, як минулого тижня Дональд Трамп підписав масштабний закон про санкції, що підвищує загрозу нових мит.