Обговорили першочергові законопроєкти на шляху до ЄС: Порошенко про зустріч з Мартою Кос
Джерело: Петро Порошенко в етері телеканалу “Прямий”
Лідер фракції “Європейська Солідарність” Петро Порошенко прокоментував результати переговорів з єврокомісаркою з питань розширення Мартою Кос під час її візиту до України та оцінив ризики розділення України та Молдови на шляху до членства в Євросоюзі.
Чи є ризик, що нас розділять з Молдовою? Очевидно, є… Тому що Молдова виконала вже половину плану, де в України ще й кінь не валявся. І мова не тільки про те, що парламент має проголосувати зміни до законів, а парламент знаходиться в глибокій кризі і не голосує. Позиція “Європейської Солідарності” дуже проста: долучіть нас до розробки проєктів законів, тому що ми, на відміну від інших, крім назви, читаємо текст. І бачимо, що туди шкідливе для України заховано. Долучіть нас, і ви маєте наші голоси, плюс суттєве підвищення якості законопроєктів, – пояснив нардеп.
Він відзначив, що нині країна перебуває у неймовірно важливому етапі інтеграції. Тиждень тому Європейська Комісія прийняла рішення про 90 мільярдів євро допомоги, котра забезпечена російськими замороженими активами.
Ще одна важлива позиція – якщо Україна не буде робити реформи, якщо буде відкат реформ, то Європейський Союз ці гроші стягне з України назад. Це дуже потужна мотивація. Сьогодні була дуже ефективна зустріч з Єврокомісаркою з питання розширення пані Мартою Кос, великою подругою України…, – зазначив політик.
Порошенко розповів про обговорення з Кос пакета законопроєктів, котрі стосуються реформ правоохоронної та антикорупційної системи, зокрема ДБР і фінмоніторингу.
Він нагадав, що 15 червня відбудеться відкриття першого кластеру “Основи”. Верховенство права.
З цього починається вступ до Євросоюзу і цим закінчується. У нас завдання на кожен день, навіть не на кожен тиждень. Щоб вже в липні внаслідок ефективної роботи українського уряду, президента і парламенту ми відкрили ще сім кластерів. Бо Молдова їх точно відкриє. А ми?… І тоді Молдова піде з балканськими країнами, а Україна буде скинута з цього потягу. І от ще одна позиція, яку ми обговорили з пані Кос, це є інклюзивність. Бо це – справа не тільки Зеленського. Це справа Порошенка, але не тільки. Це справа президента, уряду, парламенту, громадських організацій, лідерів громадської думки, суб’єктів місцевого самоврядування, журналістів. Всі мають відчувати це завдання. І це є об’єднання країни. Без цього ми не переможемо росію, без цього ми не вступимо в Євросоюз, – попередив Порошенко.
ЗМІ повідомляли, що Україна ризикує вперше втратити частину фінансової допомоги Європейського Союзу за програмою Ukraine Facility через невиконання окремих реформ у встановлені строки.
Раніше Порошенко провів зустріч із послами держав-членів Європейського Союзу в Україні. За його словами, розмова стосувалася трьох основних напрямів: завершення війни, європейської інтеграції України та ефективності парламентської роботи.
- Лідер “Євросолідарності” Петро Порошенко заявив, що для завершення війни необхідно домогтися від Росії згоди на всеосяжне припинення вогню.
- Порошенко звернувся до українців із закликом об’єднатися, щоб скористатись вікном можливостей для припинення війни.
- Станом на 8 червня Україна отримала сьомий транш фінансування від Європейського Союзу в межах Ukraine Facility загальним обсягом 2,8 млрд євро, повідомила прем’єр-міністерка Юлія Свириденко.
Від початку повномасштабного вторгнення Росії через міни та вибухонебезпечні залишки війни в Україні постраждали 1 645 цивільних людей, серед них 170 дітей.
Україна у червні отримала 7,2 млрд євро військової допомоги від міжнародних партнерів — це найвищий місячний показник із квітня 2024 року.
Україна передала Росії пропозицію про взаємне припинення атак на цивільні об’єкти у Чорному морі. Ініціативу Київ направив через третю сторону, повідомило обізнане із ситуацією джерело.
На станції київського метро “Сирець” розмістили навігаційні наліпки з рекомендаціями щодо розміщення на платформі під час перебування в укритті.
НАБУ та САП повідомили про нові факти у справі щодо зловживань у Держспецзв’язку під час закупівлі дронів для Сил оборони України у 2023 році. Загальна сума збитків зросла з 90 млн грн до 254 млн грн.