Обвал під’їзду у Бєлгороді: вибух відбувся всередині будівлі — OSINT-дослідник
Джерело: у соцмережі Х OSINT-дослідник Ігор Сушко, військовий оглядач Tendar та керівник Центру протидії дезінформації (ЦПД) Ради національної безпеки та оборони (РНБО) Андрій Коваленко у Telegram
Низка оглядачів вважають, що у Бєлгороді обвал під’їзду міг статися на через падіння ракети чи бомби, бо цього не видно на відео, а через вибух всередині будівлі.
“У Бєлгороді підірвали житловий будинок. За час цієї війни я бачив багато влучань у житлові будинки, і я майже впевнений, що цей випадок зовсім інший. Судячи з характеру вибуху, він стався всередині будівлі. Я не бачу, щоб падала якась ракета, а дим і уламки розлітаються в різні боки”, – йдеться у повідомленні.
Оглядач вважає, що інцидент схожий на той, що стався у Москві у 1999 році, “коли російська ФСБ підірвала висотні будівлі, щоб “виправдати” війну в Чечні”.
Крім того, OSINT-дослідник Ігор Сушко з OSINT-дослідницької групи Wind of Change вважає, що навіть у випадку, якщо снаряд влучив у будинок, — він не міг прилетіти зі сторони України.
“Якщо це дійсно був снаряд, а не вибухівка, закладена в будівлі, то він прилетів з ПІВНІЧНОГО СХОДУ, враховуючи напрямок спалаху і траєкторію розльоту уламків, які видно на відеозаписі влучання”, – йдеться у повідомленні.
Фото: OSINT-дослідник Ігор Сушко з OSINT-дослідницької групи Wind of Change
У ЦДП зазначили, що на відео з камер не видно падаючих об‘єктів, тому всі звинувачення росіян в обстрілі Силами оборони нині не відповідають дійсності. Не виключено, що цей випадок є російською провокацією.
- 12 травня у російському Бєлгороді заявили про нібито влучання у багатоквартирний будинок, внаслідок чого обвалився під’їзд та загинули люди.
5 лютого президент Володимир Зеленський та прем’єр-міністр Польщі Дональд Туск під час спільної пресконференції у Києві заявили зокрема про розвиток спільних оборонних проєктів, участі Варшави у програмі PURL й виробництві озброєння та розширення енергетичної співпраці.
Кабінет Міністрів схвалив законопроєкт щодо медичного супроводу іноземців та осіб без громадянства, котрі боронять Україну.
На озброєння Сил оборони поставили оптоволоконні дрони з дальністю ураження понад 30 км. Міноборони допустило до експлуатації удосконалену версію безпілотного авіаційного комплексу “Батон Оптик”.
Рада Європейського Союзу погодила позицію щодо правової рамки для надання Україні фінансової підтримки у вигляді кредиту на €90 млрд у 2026–2027 роках.
До 15 років ув’язнення з конфіскацією майна засудили водія військового госпіталю на Кіровоградщині, який передавав росіянам персональні дані поранених військових ЗСУ та координати української ППО.