Очільниця МВФ планує відвідати Україну

Джерело: Reuters

Очільниця Міжнародного валютного фонду Крісталіна Георгієва планує здійснити візит до України. Водночас дата візиту ще не визначена.

Георгієва приїжджала до України у лютому 2023 року і планує ще один візит повідомив представник МВФ.

Напередодні офіційні особи України зустрілись з представниками МВФ та Світового банку в кулуарах щорічної наради у Вашингтоні.

Зараз Україна веде перемовини з МВФ про нову чотирирічну програму кредитування, яка замінить чинну чотирирічну програму з МВФ на суму 15,5 млрд доларів.

“Наші співробітники продовжують активно взаємодіяти з українською владою щодо макроекономічної політики, спрямованої на підтримку стабільності, фінансування необхідних витрат та відновлення стійкості боргу з метою подальшої підтримки МВФ”, – сказав речник Фонду.

Нова програма необхідна, оскільки програма, узгоджена у 2023 році, передбачала, що війна закінчиться наприкінці 2025 року. Оскільки такої перспективи поки немає, припущення, що лежали в основі початкової позики, мають бути переглянуті, повідомляють джерела, знайомі з процесом.

Як і у випадку з 2023 роком, країни G7+ повинні будуть надати гарантії щодо позики МВФ, оскільки фонд зазвичай не надає позики країні, яка перебуває у стані війни.

Джерело у G7 повідомило, що обговорення гарантій тривають. Американські чиновники повідомили своїм європейським партнерам, що вони не мають наміру брати участь у гарантіях і що Європа візьме на себе цю відповідальність, додало джерело.

Для України співпраця з МВФ залишається основою її економічної політики, оскільки війна проти Росії триває вже четвертий рік, і країна стикається зі складним завданням – зібрати кошти для покриття бюджетного дефіциту наступного року.

Уряд підготував проєкт бюджету на 2026 рік, метою якого є дефіцит близько 18,4% валового внутрішнього продукту. Міністр фінансів Сергій Марченко оцінив нефінансований дефіцит бюджету на 2026 рік приблизно в 18 мільярдів доларів.

Іран пригрозив масштабною військовою відповіддю на нові санкції США після того, як Вашингтон заявив про намір запровадити найсуворіші фінансові обмеження в історії проти Тегерана.

Російський розвідувальний літак Іл-20, ймовірно, порушив повітряний простір Фінляндії на південь від острова Уто у Фінській затоці. Інцидент розслідує фінська прикордонна служба.

Парламентський комітет Словенії з питань безпеки перевіряє можливі контакти президентки країни Наташі Пірц-Мусар із російською розвідкою. Сама глава держави категорично заперечує будь-які зв’язки з російськими спецслужбами.

Президент Володимир Зеленський відреагував на російську атаку по торговельному центру в Кривому Розі, внаслідок якої загинули щонайменше 15 людей, а ще 130 постраждали. Серед поранених – 23 дитини.

Окружна прокуратура у Варшаві висунула євродепутату та лідеру “Конфедерації Корони Польської” Гжегожу Брауну чотири обвинувачення. Одне з них стосується зривання українського прапора з балкона міської адміністрації в Білій Підляській.