Один з підозрюваних в атаці дронів на аеропорт Лейпцига пов’язаний із ГРУ РФ

Джерело: Welt

Німецькі слідчі встановили двох ймовірних виконавців атаки дронів на аеропорт Лейпцига. Німецькі спецслужби встановили, що операцію, метою якої був підрив українського транспортного літака, ймовірно, організував співробітник головного управління генерального штабу ЗС РФ.

За інформацією німецьких органів безпеки, головними підозрюваними у справі є громадянин Білорусі Андрій Ка. та росіянин Олег Ле. За версією слідства, другий займався підготовкою та логістикою атаки. Саме його німецькі органи безпеки пов’язують із ГРУ РФ.

Слідчі встановили, що Ле. потрапив до Німеччини через Туреччину. Він прилетів до аеропорту Берлін-Бранденбург, а згодом залишив країну через той самий аеропорт, вилетівши до Сербії. Зараз чоловік знову перебуває в Росії.

Німецькі слідчі ще під час його в’їзду знали про можливий зв’язок росіянина з колами ГРУ. Однак після прибуття до країни за ним не встановили спостереження.

Вибухівку до Німеччини, ймовірно, могли доправити через Болгарію та Сербію. Слідчі вважають, що її перевозили у прихованих порожнинах вантажівок, після чого залишали у схованках, облаштованих у землі. На підозрюваних правоохоронці вийшли, зокрема, завдяки слідам ДНК, виявленим на конструкції антени, яку використовували для керування безпілотниками.

Для атаки, за даними слідства, планували використати три дрони. Два з них, як вважається, були знищені ще під час зльоту. Чому це сталося, наразі невідомо. Третій безпілотник досяг літака “Антонов”, але вибух не стався. Слідчі вважають, що загалом планувалося використати близько 1,8 кг вибухової речовини Semtex. При цьому літак, який був ціллю атаки, мав близько 25 тисяч літрів керосину. На їхню думку, у разі спрацювання заряду міг статися потужний вибух, який призвів би до руйнування частини аеропорту.

Журналісти отримали також раніше не оприлюднені записи з камер відеоспостереження. На них видно дрон, який лежить безпосередньо поруч із літаком “Антонов”. За даними слідчих, вибухівку заховали у консервній банці з-під овочів. Заряд не вибухнув через те, що детонатор не спрацював.

Сліди ДНК, які привели до другого підозрюваного, виявили на одному з дронів, усередині бляшанки, наповненої вибухівкою, й на антені, прикріпленій до дерева поблизу аеропорту, ймовірно, для посилення сигналів для мобільних дронів. Порівняння слідів з європейськими базами даних дало збіги в Литві та Фінляндії. Підозрюваний, який також має російський паспорт, в’їхав до Німеччини за італійською туристичною візою. За офіційною інформацією, документ був виданий в італійському посольстві в Мінську наприкінці квітня.

Як зазначає видання, саме зібрані дані дали підстави міністру закордонних справ Йоганну Вадефулю та міністру внутрішніх справ Александеру Добріндту заявити про причетність Росії до атаки.

Принц Гаррі розповів, що після смерті матері, принцеси Діани, майже два десятиліття не плакав і тривалий час пригнічував свої емоції. За його словами, він відчував провину навіть за можливість бути щасливим без матері, яка загинула, коли йому було 12 років.

Президент України Володимир Зеленський провів телефонну розмову з прем’єр-міністром Великої Британії Енді Бернемом. Сторони обговорили посилення протиповітряної оборони України, подальші санкції проти Росії та дипломатичні кроки для завершення війни.

Уряд Росії частково скасував заборону на експорт дизельного пального після домовленостей президента США Дональда Трампа та російського лідера Володимира Путіна. Рішення набуло чинності 10 жовтня і дозволить Москві відновити постачання пального на світовий ринок.

Київська міська державна адміністрація закликала жителів столиці підготувати запаси води, продуктів та інших необхідних речей на випадок аварійних ситуацій. Такі рекомендації пов’язані з посиленням російських обстрілів енергетичної інфраструктури України.

Адміністрація президента США Дональда Трампа пропонувала Росії низку економічних поступок в обмін на часткове припинення вогню в Україні. Серед них – розблокування мільярдів доларів заморожених російських активів, продаж частини активів нафтової компанії “Лукойл” та дозвіл Білорусі експортувати калійні добрива.