Омбудсман вже вдруге реагує на заяви професора Василенка стосовно українських жінок
Джерело: Дмитро Лубінець/Telegram
Уповноважений з прав людини Дмитро Лубінець заявив, що професора, котрий неетично висловився стосовно українських жінок, повинні перевірити компетентні органи. Омбудсман вже підготував відповідні листи.
Сьогодні у соцмережах ширилося відео, де одіозний професор КНУ ім. Тараса Шевченка озвучив свою думку щодо українських жінок, чим обурив суспільство. Можливо хтось не знав, та професор близько року тому вже втрапляв у скандал і наша інституція отримала щодо нього колективне звернення від студентів. Після мого реагування університет притягнув його до дисциплінарної відповідальності і професор отримав догану, — зазначив Лубінець.
Омбудсман зауважив, що реагує на його висловлювання вже вдруге — Лубінець написав листи на МОН із метою здійснення державного нагляду за діяльністю закладу освіти і на університет із вимогою провести службове розслідування.
Також він заявив, що вбачає потребу звернутися до СБУ.
Неетична поведінка перейшла межу, тож це мають перевірити та належно відреагувати компетентні органи! — додав він.
Додамо, викладач Навчально-наукового інституту журналістики Київського національного університету імені Тараса Шевченка Микита Василенко заявив, що присутність іноземних військових в Україні може “покращити демографічну ситуацію”. Для цього він використав вислів, що українки “сексуально голодні”, а “іноземні миротворці” мають гроші.
Ви уявляєте, як це вирішить демографічну проблему. Щонайменше сорок тисяч мужиків, з грошима, голодних до жінок, які не пройшли випробування фронтом, а вихованих на хороших європейських харчах. І сотні тисяч голодних українок, які не встигли виїхати з тих чи інших причин, чоловіки яких або на війні уже вбиті, або покалічені, – сказав Василенко у своєму виступі на російському медіа politnavigator.net.
У цьому контексті він навів приклад часів Другої світової війни, коли українські території були окуповані. Медіа politnavigator.net заблоковане в Україні з 2018 року, згідно з указом президента, оскільки воно вважається таким, що поширює російську пропаганду.
Хто такий Микита Василенко
Професор журналістики, батько журналістки Соні Кошкіної Микита Василенко – український журналіст, доктор філології та кандидат філософських наук. Викладає в Інституті журналістики понад 40 років, зокрема курси з написання розслідувань і репортажів. У минулому був членом партії “Союз лівих сил”, забороненої як проросійська.
Протягом 2018-2022 років він регулярно з’являвся на телеканалах, пов’язаних із Віктором Медведчуком та Євгенієм Мураєвим, які перебувають під санкціями. Василенко неодноразово потрапляв у скандали через свої висловлювання. У 2015 році він назвав випускницю університету “дурепою”. У 2023 році студенти звернулися зі скаргами на його “відверту проросійську та сексистську позицію”.
Зокрема, понад 170 студентів підписали звернення, в якому повідомляли про випадки дискримінації та агітації на користь проросійської партії ОПЗЖ, забороненої в Україні у 2022 році. Попри створення робочої групи та визнання фактів порушень етики, Василенко отримав лише догану й продовжує викладати в університеті.
- Контракт із засудженим нардепом-утікачем Андрієм Одарченком, який досі залишається ректором Державного біотехнологічного університету в Харкові, розірвуть.
На Закарпатті 36-річну мешканку села Геча Берегівського району засудили до 15 років позбавлення волі за державну зраду. Жінка передавала представнику угорської спецслужби інформацію про військові об’єкти та оборонні можливості регіону.
Оператори 413-го полку Сил безпілотних систем ЗСУ “Рейд” уразили російську реактивну систему залпового вогню БМ-27 “Ураган” на тимчасово окупованій території Запорізької області.
У Києві знову зафіксували влучання в Південний міст. Наразі міст закритий для руху автотранспорту та метро.
2 жовтня російські військові завдали удару безпілотником біля відділення “Укрпошти” в Миколаєві. Унаслідок атаки будівля відділення зазнала пошкоджень. Поранення дістав перехожий.
2 жовтня російські окупанти завдали ударів керованими авіабомбами по Харкову. Унаслідок атаки загинули двоє людей, ще 31 людина постраждала, серед них – двоє дітей.