Орбана звинуватили у масовому підкупі 600 тисяч виборців грошима та наркотиками

Джерело: BBC.

В Угорщині розгорівся масштабний політичний скандал після виходу документального фільму-розслідування “Ціна голосу” (ориг. The Price of the Vote). Стрічка, яку презентували в Будапешті та на YouTube, описує результати піврічної роботи незалежних репортерів. Автори стверджують, що правляча партія “Фідес” розгорнула небачену за масштабами кампанію тиску на виборців перед виборами 12 квітня.

За оцінками розслідувачів, об’єктами маніпуляцій стали близько 600 тисяч осіб у 53 із 106 виборчих округів, що становить майже 10% від загальної кількості очікуваних виборців. Це відбувається на тлі соціологічних опитувань, де “Фідес” вперше за 16 років поступається опозиційній силі “Тиса” Петера Мадяра.

Свідки у фільмі – серед яких мери, колишні члени виборчих комісій та навіть діючі офіцери поліції описують систему тотальної залежності мешканців сіл від місцевої влади. У бідних громадах, особливо серед ромської меншини, лояльність до партії влади купується за суми від 50-60 тисяч форинтів (113-136 доларів), що є величезними грошима для людей, чия місячна допомога на дитину не перевищує 57 доларів. Проте гроші – лише частина схеми.

“На початку ми думали, що ключовим елементом цього процесу є купівля голосів. Але потім ми зрозуміли, що гроші – це лише вишенька на торті. Ключове слово тут – залежність і вразливість”, – зазначив один з авторів фільму Арон Тімар у коментарі BBC.

Найбільш приголомшливі звинувачення стосуються використання адміністративного тиску та наркотиків. У фільмі йдеться про випадки, коли мери, які одночасно є лікарями, погрожували пацієнтам відмовою у рецептах на ліки без “правильного” голосування. В інших селах дрова для опалення видавали лише прихильникам “Фідес”.

Також розслідувачами були зафіксовані випадки шантажу з боку органів опіки, які погрожували відібрати дітей у кандидатів, що намагалися конкурувати з владою. Найжахливішим фактом є твердження, що для підкупу найбідніших верств використовують дешевий синтетичний наркотик “крек” (або “smoky”).

Уряд Угорщини здебільшого ігнорує ці звинувачення. Сам Віктор Орбан ще в січні відкрито закликав мерів забезпечити результат, заявивши:

“Вибори 2026 року вирішуватимуться тим, чи ви долучитеся. Якщо так, ми переможемо; якщо ні – ні”.

Тим часом опозиція та міжнародна спільнота вказують на зростаючий вплив Росії на виборчий процес в Угорщині. Зокрема, з’явилася інформація про тісні контакти очільника МЗС Петера Сіярто з Сергієм Лавровим під час закритих засідань Європейської ради, що викликає занепокоєння навіть серед партнерів по НАТО.

Президент США Дональд Трамп під час саміту G7 заявив про намір відновити санкції проти російського нафтового сектору. Європейські дипломати пов’язують зміну риторики Вашингтона з переговорами про допомогу союзників у реалізації домовленостей з Іраном.

Збройним силам Великої Британії доведеться зменшити кількість навчань і масштаб поточних операцій, якщо уряд не збільшить їхнє фінансування. Начальник Штабу оборони Річард Найтон заявив, що запропонований план не забезпечує належної боєготовності війська у найближчі роки.

Іран може пов’язати подальші ядерні переговори зі США з припиненням ізраїльської військової присутності на території Лівану. У “Хезболлі” вважають, що без виведення військ Ізраїлю остаточної угоди між Тегераном і Вашингтоном не буде.

Китай закликав Велику Британію відмовитися від санкцій, запроваджених проти чотирьох китайських компаній через імовірну допомогу Росії. У Пекіні назвали рішення Лондона помилковим і попередили про можливі заходи у відповідь.

Правоохоронці США заявили про зрив масштабного нападу, який нібито готували під час турніру UFC на галявині Білого дому. П’ятьох підозрюваних затримали, однак розслідування щодо можливих спільників триває.