Освіта нової України: як реалізується наймасштабніша трансформація системи освіти
27 травня відбулася конференція “Освіта нової України”, організована Міністерством освіти і науки під егідою Офісу Президента України. На події презентували результати трансформацій у сфері освіти та подальші кроки на шляху до наймасштабнішого оновлення освітньої інфраструктури.
Будівництво підземних шкіл-укриттів, оновлення змісту освіти, створення сучасних лабораторій, модернізація їдалень у школах і майстерень у профтехах, доступна вища освіта — все це частина нової освітньої екосистеми.
Голова Верховної Ради Руслан Стефанчук наголосив, що освіта — це простір, де народжується майбутнє країни. Парламент працює над тим, щоб кожен рівень освіти мав надійне законодавче й ресурсне підґрунтя.
Премʼєр-міністр Денис Шмигаль зазначив: у 2024–2025 роках держава інвестує понад 22,56 млрд гривень у трансформацію освіти. Йдеться про всі рівні — від дитсадків до університетів. Попри війну, країна створює сучасну, безпечну, практичну систему освіти.
Віцепремʼєр Михайло Федоров підкреслив, що освіта стає гнучкою й орієнтованою на потреби кожної дитини. Зміни охоплюють усі ланки, а зміст освіти оновлюється з фокусом на критичне мислення, взаємодію та свободу вибору.
Міністр освіти і науки Оксен Лісовий наголосив на ролі безпеки. Уже 164 тис. дітей повернулися до очного навчання, відкрито 15 підземних шкіл, ще понад 200 — на етапі підготовки. Передбачено майже 12 млрд грн на доплати для вчителів. Освіта триває, попри війну.
Три ключові трансформації:
Безпека: 15 підземних шкіл уже відкрито, понад 180 — у роботі. Відновлено 1652 освітні заклади.
Інфраструктура: У 120 профтехах і коледжах створено сучасні навчальні простори в межах #100майстерень (1 млрд грн). 3,3 млрд грн — на обладнання для Нової української школи, майже 500 млн — на STEM-кабінети.
Зміст і якість: Із 2027 року учні обиратимуть профіль і предмети. Реформа старшої школи стартує в 30 ліцеях уже 2025-го. Також запускають оновлений зміст природничих і технологічних дисциплін. Паралельно впроваджуються короткострокові програми для виходу молоді на ринок праці.
Німецька журналістка Ангеліке Герай кілька місяців видавала себе у соцмережах за переконану прихильницю Володимира Путіна, щоб перевірити, чи спробують її завербувати для виконання завдань. За даними RTL, експеримент спрацював – фейковій “Каті” почали пропонувати оплачувані доручення, а розрахунок здійснювали у біткоїнах.
13 вересня міністр закордонних справ Польщі Радослав Сікорський зреагував на російські удари по ділянках на кордоні з Польщею, наголосивши, що це є ще одним ескалаційним кроком Москви.
Прем’єр-міністр Канади Марк Карні обговорює з європейськими лідерами безпрецедентний формат зближення з ЄС – аж до можливого “асоційованого членства”. Серед інших ідей – спрощення для канадців можливості жити й працювати в країнах Євросоюзу.
Президент США Дональд Трамп звинуватив українську сторону у дефіциті дизельного пального на світовому ринку, мовляв, через удари по російських НПЗ.
Один із найближчих радників канцлера Німеччини Фрідріха Мерца опинився в потязі під час атаки російських дронів поблизу українсько-польського кордону. Гюнтер Зауттер, радник канцлера із зовнішньої та безпекової політики, повертався нічним рейсом із Києва до Польщі.