П’ять країн ЄС пропонують обмежувати право голосу для майбутніх держав-членів
Джерело: Reuters.
У Європейському Союзі обговорюють, чи варто змінити правила для країн, які вступатимуть до блоку в майбутньому. Німеччина, Франція, Нідерланди, Бельгія та Люксембург запропонували розглянути тимчасові обмеження частини права голосу для нових членів ЄС, а також посилити механізми контролю за дотриманням верховенства права.
Ідея з’явилася на тлі нової хвилі дискусій про розширення Євросоюзу. Чорногорія розраховує вступити до ЄС у 2028 році, а Україна, Молдова та Албанія прагнуть швидше просунутися у переговорах про членство.
Країни-автори документа вважають, що перед новим розширенням ЄС має захистити себе від можливих політичних криз усередині блоку. Йдеться насамперед про ситуації, коли держава-член може блокувати рішення щодо бюджету, зовнішньої політики або подальшого розширення, оскільки в цих сферах досі потрібна одностайність.
У документі пропонують обговорити, чи можуть нові члени ЄС на перехідний період отримувати не повний обсяг права голосу в окремих питаннях.
“ЄС має провести поглиблену дискусію щодо можливості тимчасових, перехідних обмежень права голосу для нових держав-членів, зокрема в частинах acquis ЄС, де потрібна одностайність”, – зазначили Німеччина, Франція, Нідерланди, Бельгія та Люксембург.
Ще один блок пропозицій стосується верховенства права. П’ять країн хочуть, щоб у майбутніх договорах про вступ були прописані сильніші запобіжники на випадок серйозного відкату в демократії, свободі медіа або незалежності інституцій. Серед можливих інструментів – новий механізм моніторингу та спеціальне запобіжне положення, яке дозволяло б ЄС швидше реагувати, якщо новий член блоку почне відходити від демократичних стандартів.
Ймовірно, такі ідеї частково пов’язані з досвідом ЄС щодо Угорщини, де Брюссель роками критикував проблеми з верховенством права та демократичними інституціями. Саме тому частина європейських столиць хоче заздалегідь прописати інструменти, які унеможливлять подібні кризи після наступної хвилі розширення.
Пропозиції п’яти країн поки не є остаточним рішенням. Їх ще мають обговорити уряди держав-членів, а потенційні зміни можуть бути включені до майбутніх договорів про вступ нових країн до ЄС.
- Петро Порошенко провів зустріч із послами держав-членів Європейського Союзу в Україні. За його словами, розмова стосувалася трьох основних напрямів: завершення війни, європейської інтеграції України та ефективності парламентської роботи.
- Президент Естонії Алар Каріс під час спільної пресконференції у Таллінні з президентом України Володимиром Зеленським заявив про необхідність пришвидшення євроінтеграції України та відкриття всіх переговорних кластерів з ЄС уже влітку.
- Європейська комісія в межах підготовки 21-го пакета санкцій проти Росії пропонує запровадити заборону на в’їзд до Євросоюзу для осіб, які брали участь у війні проти України на боці РФ.
Президент України Володимир Зеленський відповів на петицію щодо позбавлення Олексія Потапенка, відомого як Потап, почесного звання “Заслужений артист України”. Петиція набрала понад 25 тисяч підписів.
Індійські нафтопереробні заводи очікують, що у жовтні та листопаді постачання російської нафти скоротяться ще більше через зниження експорту РФ та жорстку конкуренцію з боку Китаю. На цьому тлі Індії — третьому за величиною імпортеру нафти у світі — до кінця року доведеться закуповувати дорожчі альтернативні сорти, повідомили чотири джерела.
Адміністрація президента США Дональда Трампа розглядає новий підхід до переговорів із Росією: Кремль може звільнити частину політичних в’язнів, а Вашингтон у відповідь – послабити окремі санкції проти російської економіки. Ідею запропонував спецпредставник Трампа Джон Коул, а президент погодився спробувати реалізувати її.
Єврокомісія розробляє індивідуальні дорожні карти вступу до ЄС для чотирьох країн-кандидатів — України, Молдови, Чорногорії та Албанії, засвідчили двоє високопосадовців у Брюсселі.
За доказовою базою контррозвідки та слідчих Служби безпеки 15 років увʼязнення з конфіскацією майна отримала агентка російської воєнної розвідки (більш відомої як ГРУ), яку викрили у березні 2025 року.