Падіння літака у Казахстані: вижило 28 з 67 осіб на борту

Джерело: Reuters

За останніми даними, після падіння літака у Казахстані, який летів з Баку (Азербайджан) до Грозного (Чеченська республіка, РФ) вижило 28 осіб. Загалом на борту перебувало 67 осіб, з яких п’ять – члени екіпажу.

Літак “Азербайджанських авіаліній” впав поблизу Актау (Казахстан) вранці 25 грудня. На відео, яке зняли очевидці, видно, як літак втрачає висоту, вдаряється у землю та спалахує.

На місце виїхали рятувальні служби. За повідомленням МНС Казахстану, пожежу вже погасили, а тих, хто вжив – зокрема двох дітей – госпіталізували. Тіла загиблих продовжують вилучати.

За повідомлення “Азербайджанських авіаліній”, літак Embraer 190 з бортовим номером J2-8243 був змушений здійснити аварійну посадку у Казахстані. У Росавіації повідомили, що ймовірна причина аварійної посадки – птах, який влетів у літак.

Влада Казахстану створила урядову комісію для розслідування авіакатастрофи. Розслідування відбуватиметься спільно з Азербайджаном.

Найбільші профспілкові об’єднання Південної Африки закликали працівників не брати участі в антимігрантських протестах, запланованих на 30 червня. Вони попередили, що відсутність на роботі через участь в акціях може мати наслідки для зайнятості.

Ліван не дозволить іншим державам визначати умови врегулювання його конфлікту з Ізраїлем, заявив президент Жозеф Аун. Він наголосив, що переговори у Вашингтоні залишаються окремими від домовленостей між США та Іраном.

У гірській природоохоронній зоні поблизу Сіетла чорна ведмедиця напала на групу підлітків, які вперше вирушили в похід. Один зі школярів дістав подряпини, а його товариш травмував ногу під час втечі.

Німеччина та Польща запропонували адаптувати європейську військово-морську місію Aspides для захисту судноплавства в Ормузькій протоці. Однак реалізація плану залежатиме від завершення бойових дій, згоди країн регіону та змісту угоди США з Іраном.

Парламент Фінляндії скасував обмеження, які забороняли ввезення та перебування ядерної зброї на території країни. Влада пояснює зміну політики необхідністю повноцінно використовувати механізми стримування НАТО в умовах зростання безпекових загроз.