Парламент Канади погодив Україні допомогу майже на $600 млн
Джерело: “Укрінформ”
Парламент Канади затвердив виділення 764 мільйонів канадських доларів (приблизно 587 мільйонів доларів США) для підтримки України в межах великого пакету додаткових видатків. Загальна сума пакету становить 21 мільярд канадських доларів (близько 14,4 мільярда доларів США) і включає фінансування національної оборони.
За словами міністра оборони Канади Білла Блера, кошти будуть спрямовані на придбання боєприпасів, навчання українських військових та забезпечення інших необхідних засобів для підтримки України.
Окрім військової допомоги, документ передбачає 400 мільйонів канадських доларів (307 мільйонів доларів США) у вигляді фінансової підтримки через спеціальний рахунок Міжнародного валютного фонду та 45 мільйонів канадських доларів (35 мільйонів доларів США) на гуманітарне розмінування й заходи з кібербезпеки.
Опозиційна Консервативна партія проголосувала проти цього рішення, мотивуючи свою позицію необхідністю зміни уряду. Попри їхню незгоду, бюджетні видатки затверджено в останній день, передбачений законом.
Тепер пакет допомоги має отримати схвалення Сенату Канади, голосування якого очікується найближчим часом.
- Міністр національної оборони Канади Білл Блер заявив, що довгоочікувані системи протиракетної оборони США, які допоміг закупити канадський уряд, вже доставили в Україну.
Перший транш кредиту ЄС для України більше не включатиме 5,9 мільярда євро оборонного фінансування виробництва безпілотників, а натомість покриє 3,2 мільярда євро бюджетної підтримки.
Вже цього місяця Данія передасть Україні 15 000 далекобійних артилерійських пострілів. Партнери зреагували на запит Києва та переспрямували частину фінансування з боєприпасів короткої дальності на далекобійні артилерійські рішення.
Перший заступник військового омбудсмана Руслан Циганков заявив, що наказ головнокомандувача ЗСУ Олександра Сирського про обов’язкову ротацію військових після 60 діб на позиціях у більшості випадків не виконується. Такий висновок зробили за результатами розгляду скарг військовослужбовців.
У Кремлі обговорюють можливість нової хвилі мобілізації після виборів до Держдуми у вересні. Причиною називають нестачу особового складу на фронті та зниження темпів набору контрактників.
Росія посилює тиск на Білорусь, намагаючись використати її територію для розширення війни проти України та можливих операцій проти країн НАТО. Тим часом, самопроголошений президент країни Олександр Лукашенко намагається зберегти дистанцію від прямої участі у війні та покращити відносини із Заходом.