ПАРЄ не визнає легітимність Лукашенка

Джерело: резолюція ПАРЄ

30 січня Парламентська Асамблея Ради Європи закликала до розширення та посилення санкцій проти режиму Олександра Лукашенка та його прихильників. Результати виборів, що відбулися в Білорусі, як і легітимність Лукашенка на посаді президента країни, у ПАРЄ не визнають, зазначається в одностайно прийнятій резолюції асамблеї.

Серед іншого резолюція ПАРЄ закликає Мінськ повернутися до дотримання міжнародного права, щоб “зберегти суверенітет та незалежність”.

Для цього білоруська влада має припинити репресії, звільнити політв’язнів та “забезпечити організацію вільних та справедливих виборів”, після яких гарантувати “мирну передачу влади”.

Тим часом країни-члени Ради Європи мають продовжувати та посилювати підтримку “структур білоруських демократичних сил на чолі зі Світланою Тихановською”.

Під час дебатів та голосування за резолюцію у залі ПАРЄ вперше була присутня делегація Координаційної ради Білорусі.

Сьогодні Білорусь не є членом РЄ, оскільки не ратифікувала Європейську конвенцію про захист прав людини. У 1992 році країні надали статус “спеціально запрошеної”, що дозволяло їй брати участь у роботі деяких органів РЄ.

З того часу політична ситуація в Білорусі неодноразово була темою для резолюцій ПАРЄ. У березні 2022 року Комітет міністрів РЄ ухвалив рішення перервати усі зв’язки з режимом Лукашенка через його активну підтримку агресії РФ проти України.

26 січня у Білорусі відбулися президентські “вибори”. Згодом стало відомо, що за Лукашенка “проголосували” 87,6% виборців. Раніше Центральна виборча комісія повідомила, що явка на виборах становила 81,50% від кількості зареєстрованих виборців.

На другому місці – Сергій Сиранков із 2,7%, інші кандидати не подолали поріг у 2% голосів, згідно з даними екзитполу Білоруського комітету молодіжних організацій. Тоді як проти всіх проголосували 5,1% виборців.

Голосування відбулося без участі західних спостерігачів, виборчі дільниці за кордоном також не відкривалися.

Верховна представниця ЄС із закордонних справ і політики безпеки Кая Каллас та єврокомісарка з політики сусідства і розширення Марта Кост критично оцінили так звані вибори в Білорусі. В їхній заяві зазначено, що вибори 26 січня не були “ані вільними, ані чесними”, а білоруський народ “заслуговує на справжній голос у вирішенні, хто керуватиме їхньою країною”.

Додамо, напередодні так званих виборів у Білорусі виявили проблеми в роботі VPN-сервісів й окремих закордонних сайтів. Проблеми у роботі розпочались близько 10-11 ранку 25 січня. Користувачі не змогли під’єднатись щонайменше до семи VPN-сервісів: Proton VPN, NordVPN, TunnelBear, Thunder VPN, VPN — Super Unlimited Proxy, X-VPN, Planet VPN.

Ще користувачі повідомили про збій у підключенні до окремих іноземних сайтів – Twitch, Steam, Reddit, а також піратських онлайн-кінотеатрів.

Крім того, сайти, які користувалися віртуальним хостингом у Білорусі, стали недоступні для користувачів з-за кордону. Обмеження торкнулося не всіх сайтів, а тільки тих, які використовували послугу “віртуальний хостинг”. Як правило, це невеликі сервіси та ініціативи. Більшість майданчиків великих ЗМІ, банків і магазинів залишилися доступні.

Доступ обмежили з 10 ранку суботи, 25 січня, до 23.59 понеділка, 27 січня. Обмеження ввели за розпорядженням влади “для захисту від загроз”.

Міністерство об’єднання Південної Кореї звернулося до КНДР із проханням допомогти у пошуках зниклого військового моряка. У Сеулі припускають, що він міг дрейфувати на північ через морський кордон у Східному морі.

Німеччина профінансує постачання 50 тисяч ударних FPV-дронів Shrike для української армії, повідомляє Reuters із посиланням на анонімне джерело.

Тимчасово окупований Крим, котрий після незаконної анексії Росією у 2014 році став одним із головних символів політики Володимира Путіна, нині дедалі більше перетворюється на проблему для Кремля, пише британське видання.

Південна Європа опинилася в епіцентрі вогняної стихії. На тлі аномальної спеки масштабні пожежі охопили курортні райони Іспанії, Португалії, Італії та Хорватії.

Президент Фінляндії Александер Стубб передав поліції револьвер, який отримав у подарунок від президента Туреччини Реджепа Таїпа Ердогана під час саміту НАТО в Анкарі.