Перша в Латинській Америці українська книжкова поличка запрацювала в Халіско

Джерело: Олена Зеленська у Telegram та Міністерство культури та інформаційної політики України

Перша українська книжкова поличка в Латинській Америці з’явилася в мексиканському місті Гвадалахара – у Публічній бібліотеці штату Халіско.

Її відкриття відбулося під час Гвадалахарського книжкового ярмарку – важливої культурної події для всього іспаномовного світу. Україна бере участь у заході в межах стенда Європейського Союзу нарівні з 27 державами-членами.

Україну на ярмарку представила перша леді Олена Зеленська. Вона звернулась до учасників з промовою та закликала латиноамериканських читачів, у країнах яких добре знають, що таке боротися за свободу, дізнаватися про боротьбу, яку веде нині Україна.

Зображення: Олена Зеленська/Telegram

Під час виступу Олена Зеленська розповіла про письменницю Вікторію Амеліну, яка мала представляти Україну на ярмарку цьогоріч.

Ця відома авторка книжок допомогла врятувати працю іншого українського письменника – Володимира Вакуленка, закатованого росіянами в окупованому Ізюмі. Після звільнення міста Вікторія знайшла заховані аркуші його щоденника – останнього в житті тексту.

Цього літа Вікторія поїхала у прифронтовий Краматорськ із групою колумбійських журналістів і письменників, щоб показати їм наслідки російської війни проти України. Вони зупинилися пообідати в піцерії в центрі міста, коли російські війська вдарили по цьому цивільному об’єкту далекобійною балістичною ракетою. Іноземні журналісти зазнали поранень. Вікторія померла в лікарні.

“Мені дуже боляче, що на ярмарку не почують живого голосу Вікторії Амеліної, Володимира Вакуленка. Але навіть за океаном цих авторів і всю Україну представляють їхні книжки, українські книжки. У такі моменти особливо розумієш невмирущу силу літератури. Вона свідчить і зберігає пам’ять – попри все”, – сказала перша леді.

Зображення: Олена Зеленська/Telegram

Довідково. Проєкт першої леді Олени Зеленської “Українська книжкова поличка” з популяризації української літератури охопив уже 44 країни, у його межах у бібліотеках світу поширили 45 тисяч книжок.

1 жовтня на Краснозаводському хімічному заводі у Московській області сталася детонація, після якої почалася пожежа. Попередньо, загинули семеро осіб. На підприємстві виробляють вибухові речовини й компоненти для ракетного озброєння.

Росія планує зберегти військові витрати на рекордному рівні щонайменше протягом наступних трьох років, одночасно розширюючи пошук додаткових джерел доходів: від надприбутків від гірничодобувної промисловості до доходів від продажу конфіскованих активів. Про це свідчить поданий 1 жовтня урядом РФ законопроєкт про бюджет.

У містах Вишгород, Васильків та Обухів зафіксовано погіршення стану атмосферного повітря, свідчать результати спостережень моніторинговими постами.

Парламентська асамблея Ради Європи у резолюції не визнала результатів парламентських “виборів” до Державної думи РФ, які відбулися 18-20 вересня. В іншій резолюції мовиться про можливість створити під егідою РЄ спеціальний фінансовий механізм, який дозволить перенаправити Україні заморожені росактиви на виплату компенсації, яку Києву присудив Європейський суд з прав людини у міждержавних справах проти Росії.

Від початку повномасштабного вторгнення російські атаки пошкодили в Києві понад 300 закладів освіти. Серед них – школи, дитячі садки, заклади професійної освіти, позашкільні установи та виші.