Перший міністр оборони, котрий воював проти РФ: The National Interest про Євгенія Хмару

Джерело: The National Interest

Новопризначений міністр оборони Євгеній Хмара раніше очолював спецпідрозділ “Альфа” Служби безпеки та стояв за операціями, пов’язаними з далекобійними ударами по військових об’єктах Росії.

Хмара носить на руці браслет, кожна ланка якого містить ім’я побратима, котрий не повернувся з війни. Про значення він не розповідав, доки його не запитали під час зустрічі у Києві. Ця деталь стала символом досвіду, з яким він прийшов на посаду, де ухвалюватимуться рішення, що визначатимуть подальший перебіг війни.

Призначення Хмари відбулося після політичних і кадрових змін. Колишній очільник відомства Михайло Федоров, звільнення якого у липні спричинило найбільші за час повномасштабної війни протести, 18 серпня опублікував відео із закликом знайти спосіб провести вибори в Україні під час війни. Це була перша така вимога від великого політичного діяча після початку повномасштабного вторгнення. У Києві цю заяву багато хто сприйняв як можливий початок підготовки до президентської кампанії.

Наступного ранку Верховна Рада затвердила Хмару міністром оборони конституційною більшістю.

Одразу після призначення Хмара пообіцяв працювати над збільшенням кількості української зброї та підвищенням точності ударів.

Від спецоперацій до управління обороною

До призначення в Міноборони Хмара очолював “Альфу” — елітний підрозділ спеціальних операцій СБУ, а згодом керував самою Службою безпеки України.

Під час роботи у спецпідрозділі його команда брала участь в операції “Павутина” у червні 2025 року. Тоді українські оператори безпілотників вдарили по стратегічній авіації Росії на військових базах. Дрони вартістю близько $1 млн завдали російському стратегічному авіаційному флоту збитків на понад $5 млрд.

Одним із головних напрямів роботи Хмари в СБУ була кампанія ударів по російській нафтовій інфраструктурі. За час його керівництва українська кампанія далекобійних ударів набула більшого масштабу.

Головною особливістю стратегії було не ураження окремих об’єктів, натомість атаки на ключові елементи системи — нафтопереробні заводи, транспортні вузли та експортні маршрути.

Генеральний штаб України оцінює, що майже 43% потужностей російської нафтопереробки було виведено з ладу.

Хмара сформулював доктрину безжальної асиметрії витрат — ударні операції, вартість яких становить приблизно 2% від економічної шкоди, яку вони завдають, спрямовані не на окремі об’єкти, а на вузли системи: нафтопереробні заводи, транспортні вузли, експортні маршрути, третину російських промислових доходів, що живлять російську армію. Він сформулював цю філософію як моральну, так і оперативну відмінність: Росія завдає удару по тому, що тероризує мирних жителів; Україна б’є по тому, що фінансує війну.

Особовий склад групи “Альфа” становить мізерну частину Збройних сил. Тим не менш, їй приписують непропорційно велику частку збитків, завданих Росії – за власними підрахунками служби, до 20% усіх втрат ворожої піхоти.

Новий виклик

Попри військовий досвід, Хмара вперше очолює структуру такого масштабу. Міністерство оборони відповідає не за пряме командування військами, а за створення системи забезпечення армії — закупівлі, промислову координацію, бюджети, кадри та взаємодію між державними інституціями.

Сам він визнає, що управління такою великою системою стане новим викликом. Водночас вважає, що завдання держави — створити умови, за яких військові та виробники можуть швидко впроваджувати нові технології на полі бою.

Призначення відбулося одночасно з кадровими змінами у військовому керівництві. Новим головнокомандувачем Збройних сил став Михайло Драпатий. Його називають представником нового покоління командирів — професійним, вимогливим і відкритим до ініціативи знизу.

Погляд на війну

Хмара і Драпатий належать до однієї військової культури — із алергією до централізації радянського зразка.

Новопризначений міністр вважає, що Україна не може перемогти Росію, використовуючи підхід “маленької радянської армії проти великої радянської армії”. На його думку, країна має створити власний підхід до ведення війни, заснований на технологіях, точності та ефективному використанні ресурсів.

Хмара також наголошує, що мотивація людей служити залежить від умов у війську та впевненості в тому, що їхня участь має значення.

Новий міністр оборони хоче перемогти — і в нього є власне бачення того, як це зробити. Частиною цього бачення є Америка: він говорить про ці стосунки так, як солдати говорять один про одного — як про братерство, яке зміцнюється завдяки тому, що кожен у нього привносить, — резюмує автор.

Довідка. Євгеній Леонідович Хмара – бойовий офіцер із 20-річним досвідом служби у спецпідрозділах.

Вищу освіту здобув у профільних навчальних закладах сектору безпеки й оборони України. Неодноразово проходив підготовку у закордонних навчальних закладах.

У 2006 році розпочав службу в загоні спецпризначення «Омега». З 2011 року служив у спецпідрозділі СБУ «Альфа».

З початком російської агресії у 2014 році виконував бойові завдання на Донеччині. Після повномасштабного вторгнення брав участь у звільненні Київщини від російських окупантів. Згодом виконував бойові завдання на Сході України.

З 2023 року очолював Центр спеціальних операцій «А» СБУ. Цей підрозділ стабільно входить до трійки найрезультативніших підрозділів Сил оборони за знищенням ворожої техніки та живої сили противника.

24 серпня 2023 року Євгенію Хмарі присвоєно звання бригадного генерала, а 23 червня 2024 року – генерал-майора.

З 5 січня 2026 року – виконувач обов’язків голови СБУ.

За дорученням Президента України, з 20 липня 2026 року, Євгеній Хмара виконував обов’язки Міністра оборони України.

​19 серпня 2026 року Верховна Рада підтримала кандидатуру Євгенія Хмари на посаду Міністра оборони.

• видання,
• Євгеній Хмара,
• ЗМІ,
• міністр оборони