Під час відступу з Авдіївки в полон могли потрапити 850-1000 воїнів, – NYT
Джерело: The New York Times
За даними видання The New York Times (NYT), під час відступу українських воїнів з Авдіївки, від 850 до 1000 солдатів могли потрапити в російський полон або вважаються зниклими безвісти.
Західні офіційні особи зазначили, що ці цифри, ймовірно, правильні. Проте точні оцінки того, скільки українців потрапили в полон або пропали безвісти, не відомі й точний підрахунок може бути можливим лише коли українці війська зміцнять нові оборонні лінії за межами міста.
Також американські офіційні особи зазначають, що відступ з Авдіївки не є суттєвою стратегічною невдачею, стверджуючи, що російські війська навряд чи зможуть продовжити наступний великий наступ.
Проте, останніми днями американські офіційні особи заявили, що бойовий дух серед українських військ погіршився після невдалого контрнаступу минулого року та зміни Головнокомандувача ЗСУ.
Також у NYT зазначають, що коли українські сили почали відступати, то деякі підрозділи через проблеми зі зв’язком не були повідомленні про відступ, що призвело до захоплення українських військових. Солдати, опитані NYT, припустили, що деякі підрозділи відступили раніше, ніж інші помітили відступ.
- 15 лютого у 3-тій ОШБр підтвердили, що їх терміново передислокували до Авдіївки та повідомили, що ситуація у місті на момент заведення бригади – надзвичайно критична.
- Намагання РФ захопити Авдіївку на Донеччині призвело до великих втрат в армії окупантів. Попри це, ворог продовжує атакувати місто, тоді як послаблення підтримки з боку Заходу погіршило українську оборону Авдіївки.
- На Авдіївському напрямку українські війська встановили нові оборонні позиції і відбивають спроби російських сил розгорнути наступ. На цьому напрямку українські війська відбили п’ять атак ворога в районах Новобахмутівки, Ласточкиного та Первомайського.
- Об’єднаний пресцентр Сил оборони таврійського напрямку офіційно оприлюднив втрати російської армії у боях за Авдіївку. Зокрема мовиться про понад 47 тисяч особового складу армії РФ, літаки та танки.
Прем’єр-міністерка Данії Метте Фредеріксен розкритикувала телефонну розмову президента Фінляндії Александра Стубба та прем’єра Норвегії Йонаса Гара Стере з главою РФ Володимиром Путіним, пояснивши, що такі контакти мають бути узгоджені з європейськими партнерами.
З 03:00 27 жовтня за київським часом Україна запроваджує режим припинення вогню у визначеному районі для проведення гуманітарної операції в тимчасово окупованих Олешках, що на Херсонщині.
Угорщина, Чехія та Словаччина вимагають звільнити їх від участі у фінансовому забезпеченні нового кредиту Україні. На цю вимогу різко зреагували німецькі дипломати, зокрема через те, що ці країни водночас наполягають на значному фінансуванні з бюджету Євросоюзу.
26 жовтня президент Володимир Зеленський підписав закони про продовження дії воєнного стану та проведення загальної мобілізації.
Вже десять європейських країн приєдналися до французької ініціативи щодо ядерного стримування Росії на тлі сумнівів щодо надійності американських гарантій безпеки. План президента Емманюеля Макрона передбачає розміщення французьких винищувачів Rafale, здатних нести ядерну зброю, у різних європейських країнах, а також обмін розвідданими та створення спільної інфраструктури раннього попередження.