Під час візиту до Харкова норвезьким міністрам довелося шукати укриття
Джерело: Еспен Барт Ейде інтерв’ю газеті VG Eide
Норвезьким міністрам, котрі днями перебували з візитом у Харкові, довелося шукати укриття від російської атаки. Голова норвезької дипломатії розцінив цей інцидент як свідчення небажання Росії укладати перемир’я. Він також виключив швидке зняття санкцій з РФ.
26 і 27 березня Харків відвідали голова МЗС Норвегії Еспен Барт Ейде і міністерка праці та соціальної інтеграції Тоньє Бренна. Вони провели переговори про повернення 90 тис. українців з Норвегії додому, як тільки набере чинності стабільне припинення вогню. Під час однієї із зустрічей пролунала повітряна тривога, і членам норвезького уряду довелося сховатися в укритті.
Ракета впала дуже близько від того місця, де ми зупинилися. Снаряд влучив у шкільний майданчик, де за мить до цього гралося багато дітей. Харків знаходиться в декількох десятках кілометрів від російського кордону, тому ні про яку помилку не може бути й мови. Росіяни чудово знали, що вони роблять. Це найяскравіший доказ того, що Москва посилює атаки, і атаки на цивільні об’єкти, замість того, щоб готуватися до закінчення війни, – зазначив міністр закордонних справ Норвегії.
Він додав, що влада в Києві з напругою стежить за переговорами між Російською Федерацією та американцями. Вони дуже чітко розуміють, що їм потрібні і Європа, і США, але стурбовані невизначеним ставленням адміністрації Дональда Трампа до Кремля.
Також Ейде виключив, що найближчим часом може відбутися зміна санкцій, під якими Росія перебуває вже понад три роки. Умовою припинення вогню в Чорному морі Кремль висунув вимогу зняття обмежень з російських банків.
Зауважимо, ввечері 26 березня російські війська здійснили масований обстріл Харкова. У місті виникло кілька пожеж, низка пошкоджень цивільної інфраструктури. Також відомо про щонайменше вісьмох постраждалих.
- Раніше під ворожою атакою у Харкові опинились Київський, Шевченківській та Новобаварський райони. В області було атаковано Харківський район.
Прем’єр-міністерка Данії Метте Фредеріксен розкритикувала телефонну розмову президента Фінляндії Александра Стубба та прем’єра Норвегії Йонаса Гара Стере з главою РФ Володимиром Путіним, пояснивши, що такі контакти мають бути узгоджені з європейськими партнерами.
З 03:00 27 жовтня за київським часом Україна запроваджує режим припинення вогню у визначеному районі для проведення гуманітарної операції в тимчасово окупованих Олешках, що на Херсонщині.
Угорщина, Чехія та Словаччина вимагають звільнити їх від участі у фінансовому забезпеченні нового кредиту Україні. На цю вимогу різко зреагували німецькі дипломати, зокрема через те, що ці країни водночас наполягають на значному фінансуванні з бюджету Євросоюзу.
26 жовтня президент Володимир Зеленський підписав закони про продовження дії воєнного стану та проведення загальної мобілізації.
Вже десять європейських країн приєдналися до французької ініціативи щодо ядерного стримування Росії на тлі сумнівів щодо надійності американських гарантій безпеки. План президента Емманюеля Макрона передбачає розміщення французьких винищувачів Rafale, здатних нести ядерну зброю, у різних європейських країнах, а також обмін розвідданими та створення спільної інфраструктури раннього попередження.