Пінгвінячий послід допомагає охолоджувати Антарктиду
Як повідомляють New Scientist, величезні колонії пінгвінів в Антарктиді насичують повітря аміаком, що сприяє утворенню атмосферних частинок, навколо яких формуються хмари. А ті, своєю чергою, охолоджують клімат, відбиваючи сонячне світло від поверхні Землі.
“Це демонструє глибокий зв’язок між екосистемою та атмосферними процесами”, — каже Метью Бойєр з Гельсінського університету (Фінляндія).
Механізм простий: вода в атмосфері може конденсуватись лише навколо досить великої частинки. Проте в холодному й надзвичайно чистому повітрі Антарктиди таких частинок майже немає — ні пилу, ні рослинності, ні людських викидів.
Основними “будівельними блоками” для хмар у цьому регіоні є скупчення молекул сірчаної кислоти, що утворюються внаслідок природних викидів фітопланктону з навколишніх вод. Було відомо, що висока концентрація аміаку здатна прискорити формування таких скупчень у тисячу разів. Але звідки в Антарктиді може взятися аміак? Правильно — з пінгвінячого посліду.
Щоб перевірити цю гіпотезу, Бойєр з колегами виміряли концентрації аміаку, сірчаної кислоти та більших частинок у повітрі на кілька кілометрів нижче за вітром від колонії з 60 тисяч пінгвінів Аделі (Pygoscelis adeliae) на Антарктичному півострові.
“Вони страшенно смердять, — зізнається Бойєр. — І взагалі-то це дуже брудні птахи”.
Коли вітер дув з боку колонії, концентрація аміаку в повітрі значно зростала — порівняно з іншими напрямками. Це, своєю чергою, стимулювало формування більших частинок сірчаної кислоти, навколо яких уже могла конденсуватися вода й формуватися хмари. Ба більше, ефект зберігався ще кілька тижнів після того, як пінгвіни залишили колонію.
А чим більше хмар над океаном — тим менше сонячного тепла досягає поверхні Землі. Тобто — ефект охолодження. Бойєр зазначає: якщо популяція пінгвінів скорочуватиметься через втрату морського льоду, спричинену змінами клімату, це може призвести до зменшення хмарності — а отже, й до потепління на континенті.
Наразі зібраних даних замало, щоб точно оцінити масштаб цього впливу. Але інші дослідження вказують на те, що ефект може бути суттєвим. Наприклад, Джеффрі Пірс з Університету штату Колорадо виявив, що аміак з екскрементів тупиків (морських птахів, родичів пінгвінів) в Арктиці також сприяв утворенню хмар у літній період. За підрахунками його команди, цей ефект компенсував до третини потепління, спричиненого викидами вуглекислого газу в регіоні.
“Я впевнений, що цей вплив дійсно існує”, — каже Пірс.
- Найменше лелеченя з родини Одарки та Грицика, на ім’я Катруся, опинилося поза межами гнізда. Лелека Грицик виніс його на землю, однак пташеня вдалося вчасно помітити й врятувати.
Жовтень у світі традиційно присвячений підвищенню обізнаності про рак молочної залози – хворобу, яка щороку забирає сотні тисяч життів. ВООЗ наголошує: це час не лише вшанувати мільйони жінок, які зіткнулися з діагнозом, а й підтвердити глобальну відданість рівному доступу до допомоги та покращенню виживання.
Поблизу Радомишля на Підкарпатті відкрили навчальний полігон “Ліпа” для української армії, побудований Королівством Норвегія. Польща є країною-господарем полігону, котрий також буде також місцем обміну українським досвідом у протидії російським безпілотникам.
В NASA повідомили, що вперше в історії космічної агенції серед новообраних астронавтів переважають жінки.
В Одесі рятувальники знайшли тіло десятої загиблої людини внаслідок зливи 30 вересня.
У притулку “Домажир” з’явилися нові мешканці – ведмежата, яких знайшли у дикій природі без мами.