Пінгвінячий послід допомагає охолоджувати Антарктиду

Як повідомляють New Scientist, величезні колонії пінгвінів в Антарктиді насичують повітря аміаком, що сприяє утворенню атмосферних частинок, навколо яких формуються хмари. А ті, своєю чергою, охолоджують клімат, відбиваючи сонячне світло від поверхні Землі.

“Це демонструє глибокий зв’язок між екосистемою та атмосферними процесами”, — каже Метью Бойєр з Гельсінського університету (Фінляндія).

Механізм простий: вода в атмосфері може конденсуватись лише навколо досить великої частинки. Проте в холодному й надзвичайно чистому повітрі Антарктиди таких частинок майже немає — ні пилу, ні рослинності, ні людських викидів.

Основними “будівельними блоками” для хмар у цьому регіоні є скупчення молекул сірчаної кислоти, що утворюються внаслідок природних викидів фітопланктону з навколишніх вод. Було відомо, що висока концентрація аміаку здатна прискорити формування таких скупчень у тисячу разів. Але звідки в Антарктиді може взятися аміак? Правильно — з пінгвінячого посліду.

Щоб перевірити цю гіпотезу, Бойєр з колегами виміряли концентрації аміаку, сірчаної кислоти та більших частинок у повітрі на кілька кілометрів нижче за вітром від колонії з 60 тисяч пінгвінів Аделі (Pygoscelis adeliae) на Антарктичному півострові.

“Вони страшенно смердять, — зізнається Бойєр. — І взагалі-то це дуже брудні птахи”.

Коли вітер дув з боку колонії, концентрація аміаку в повітрі значно зростала — порівняно з іншими напрямками. Це, своєю чергою, стимулювало формування більших частинок сірчаної кислоти, навколо яких уже могла конденсуватися вода й формуватися хмари. Ба більше, ефект зберігався ще кілька тижнів після того, як пінгвіни залишили колонію.

А чим більше хмар над океаном — тим менше сонячного тепла досягає поверхні Землі. Тобто — ефект охолодження. Бойєр зазначає: якщо популяція пінгвінів скорочуватиметься через втрату морського льоду, спричинену змінами клімату, це може призвести до зменшення хмарності — а отже, й до потепління на континенті.

Наразі зібраних даних замало, щоб точно оцінити масштаб цього впливу. Але інші дослідження вказують на те, що ефект може бути суттєвим. Наприклад, Джеффрі Пірс з Університету штату Колорадо виявив, що аміак з екскрементів тупиків (морських птахів, родичів пінгвінів) в Арктиці також сприяв утворенню хмар у літній період. За підрахунками його команди, цей ефект компенсував до третини потепління, спричиненого викидами вуглекислого газу в регіоні.

“Я впевнений, що цей вплив дійсно існує”, — каже Пірс.

Останні події в Польщі, пов’язані з демонтажем українських символів та ігноруванням проявів ксенофобії, засвідчують тривожну тенденцію: польська держава не дає належної відповіді на зростання антиукраїнських настроїв. Про це пише польський журналіст і публіцист Міхал Ольшевський у своїй колонці для “Gazeta Wyborcza”.

У Держдумі Росії готуються до розгляду законопроєкту, який дозволить притягати до кримінальної відповідальності “іноагентів” після першого ж порушення закону – без попереднього адміністративного покарання. Про це повідомив спікер Держдуми В’ячеслав Володін у своєму Telegram-каналі.

Платформа McHire, яку McDonald’s використовує для прийому на роботу нових співробітників, виявилася вразливою до елементарного злому. Двоє незалежних дослідників кібербезпеки – Ієн Керролл і Сем Каррі – з’ясували, що до внутрішньої системи, яка обробляє заявки кандидатів, можна було увійти, просто ввівши логін і пароль “123456”.

Голова Центру протидії корупції Віталій Шабунін заявив, що президент Володимир Зеленський “робить перші, але впевнені кроки” до авторитарної моделі влади, заснованої на зловживанні повноваженнями та вибірковому переслідуванні опонентів.

10 липня українська військова розвідка зафіксувала ще один доказ воєнних злочинів, скоєних армією РФ. ГУР МО оприлюднило аудіоперехоплення наказу одного з командирів 155-ї окремої бригади морської піхоти тихоокеанського флоту РФ, у якому той закликає до звірств щодо українських військовополонених: “Голову отрезать, на пики посадить, выкинуть нах..й”.