Польща могла б збивати російські ракети над Україною, якби була загроза АЕС – МЗС країни
Джерело: ВВС
Міністр закордонних справ Польщі Радослав Сікорський заявив, що Польща має право збивати російські повітряні цілі над Україною, якщо вони загрожують українським атомним станціям. Про це він сказав в інтерв’ю BBC.
Сікорського запитали, де для Польщі проходять “червоні лінії” щодо Росії та України, і чи має Варшава право збивати російські ракети в повітряному просторі України.
“Чорнобильська ядерна аварія була в Україні. Уявіть собі, що один із російських дронів чи ракет зіб’ється з курсу і полетить не в Польщу чи Румунію, як уже бувало, а вдарить по одній з українських атомних електростанцій. Я вважаю, що ми повинні допомогти Україні захистити її АЕС від таких заблукалих російських ракет”, – сказав міністр.
Водночас Сікорський наголосив, що це його суб’єктивна думка.
“Юридично у нас було б право на самооборону. Але жодних рішень про це не ухвалювали”, – додав він.
- Польські військові завершили пошуки безпілотника, який 26 серпня пролетів над частиною Люблінського воєводства. Кажуть, що ніяких слідів “невідомого об’єкта” не знайшли.
Перший транш кредиту ЄС для України більше не включатиме 5,9 мільярда євро оборонного фінансування виробництва безпілотників, а натомість покриє 3,2 мільярда євро бюджетної підтримки.
Вже цього місяця Данія передасть Україні 15 000 далекобійних артилерійських пострілів. Партнери зреагували на запит Києва та переспрямували частину фінансування з боєприпасів короткої дальності на далекобійні артилерійські рішення.
Перший заступник військового омбудсмана Руслан Циганков заявив, що наказ головнокомандувача ЗСУ Олександра Сирського про обов’язкову ротацію військових після 60 діб на позиціях у більшості випадків не виконується. Такий висновок зробили за результатами розгляду скарг військовослужбовців.
У Кремлі обговорюють можливість нової хвилі мобілізації після виборів до Держдуми у вересні. Причиною називають нестачу особового складу на фронті та зниження темпів набору контрактників.
Росія посилює тиск на Білорусь, намагаючись використати її територію для розширення війни проти України та можливих операцій проти країн НАТО. Тим часом, самопроголошений президент країни Олександр Лукашенко намагається зберегти дистанцію від прямої участі у війні та покращити відносини із Заходом.