Польща, Угорщина та Словаччина введуть власні заборони на українське зерно
Джерело: Reuters
Польща, Словаччина та Угорщина оголосили про власні обмеження на імпорт українського зерна після того, як Єврокомісія вирішила не продовжувати заборону на імпорт до п’яти сусідів України з ЄС.
Україна була одним із провідних світових експортерів зерна до того, як повномасштабне вторгнення Росії 2022 року зменшило її здатність постачати сільськогосподарську продукцію на світові ринки.
З початку конфлікту українські фермери покладалися на експорт зерна через сусідні країни, оскільки вони не мали змоги скористатися звичними маршрутами через чорноморські порти.
Проте потік зернових та олійних культур у сусідні країни знизив там ціни, що вплинуло на доходи місцевих фермерів і призвело до того, що уряди заборонили імпорт сільськогосподарської продукції з України.
У травні Європейський Союз втрутився, щоб запобігти введенню односторонніх заборон окремими країнами, і ввів власну заборону на імпорт до сусідніх країн. Відповідно до заборони ЄС, Україні було дозволено експорт через ці країни за умови продажу продукції в інших країнах.
ЄС дозволив припинити дію заборони 15 вересня після того, як Україна пообіцяла вжити заходів для посилення контролю над експортом до сусідніх країн. Це питання є особливо чутливим зараз, коли фермери збирають свій урожай і готуються до продажу.
Комісар ЄС з питань торгівлі Валдіс Домбровскіс заявив, що країни повинні утриматися від односторонніх заходів проти імпорту українського зерна, але Польща, Словаччина та Угорщина негайно зреагували, знову запровадивши власні обмеження на імпорт українського зерна. Вони й надалі дозволятимуть транзит української продукції.
“Поки Україна може сертифікувати, що зерно потрапить до країни призначення через вантажівки та потяги, заборона на внутрішнє використання насправді не завадить можливості України експортувати”, — сказав Террі Рейлі, старший аграрний стратег Marex.
Він зазначив, що більше занепокоєння викликають перебої з чорноморським експортом.
Незрозуміло, наскільки Україна пообіцяла обмежити експорт або як нові заборони вплинуть на потік продукції з України. Це питання підкреслило розкол ЄС щодо впливу війни в Україні на економіку країн-членів, які самі мають потужне сільське господарство та фермерське лобі.
Президент України Володимир Зеленський привітав рішення ЄС не продовжувати заборону на експорт зерна з Києва, але заявив, що його уряд зреагує “цивілізовано”, якщо країни-члени ЄС порушуватимуть правила ЄС.
Але три країни стверджують, що їхні дії відповідають інтересам їхніх економік.
“Заборона стосується чотирьох зернових, але також на моє прохання, на прохання фермерів, заборона була розширена на кукурудзу, пшеницю, ріпак, щоб ці продукти також не впливали на польський ринок”, – заявив міністр сільського господарства Польщі Роберт Телюс.
Згідно з урядовою постановою, Угорщина ввела національну заборону на імпорт 24 українських сільськогосподарських продуктів, серед яких зерно, овочі, кілька м’ясних продуктів і мед.
Міністр сільського господарства Словаччини наслідував приклад, оголосивши про заборону зерна.
Усі три заборони стосуються лише внутрішнього імпорту та не впливають на транзит на подальші ринки.
- Прем’єр-міністр України Денис Шмигаль прокоментував намір Польщі продовжити заборону на імпорт українського зерна й заявив, що Україна буде змушена звернутись до арбітражу Світової організації торгівлі (СОТ) щодо компенсації збитків за порушення норм Генеральної угоди з тарифів і торгівлі.
У Китаї стверджують, що злам великого майнінгового пулу LuBian був державною операцією. Хакерська структура США отримала доступ до активів, пов’язаних із камбоджійським бізнесменом.
У Франції зафіксовано черговий випадок появи невідомого безпілотника над стратегічним об’єктом. Цього разу БпЛА пролітав над новим державним заводом, який виробляє великокаліберний порох.
Венесуельська армія ослаблена браком навчання, низькою зарплатою та старим обладнанням.
Сам Дермер пояснив, що його відхід не є несподіванкою. Він обіцяв родині, що працюватиме в уряді лише два роки, починаючи з грудня 2022 року.
Фармакологічні компанії AstraZeneca та Daiichi Sankyo розробили препарат проти агресивних форм раку молочної залози, який може бути більш ефективний у продовження тривалості життя, ніж хіміотерапія.