Польща виділила $2,55 млрд, щоб зробити кордон «непрохідним для потенційного ворога»
Джерело: Reuters
Прем’єр-міністр Польщі Дональд Туск в суботу, 18 травня, повідомив, що Польща інвестує 10 мільярдів злотих (2,55 мільярда доларів) у програму захисту свого східного кордону через можливу загрозу з боку Росії і Білорусі.
“Ми розпочинаємо великий проєкт побудови безпечного кордону, включаючи систему фортифікацій, а також ландшафтні та екологічні рішення, які зроблять цей кордон непрохідним для потенційного ворога”, – сказав Туск.
Він не надав додаткових подробиць про те, які види укріплень будуть побудовані.
Раніше в травні Туск оголосив про плани зміцнення східного кордону, але не повідомив подробиць.
Прем’єр-міністр також сказав, що в понеділок він буде говорити з Європейським інвестиційним банком про фінансування 500 мільйонів злотих для супутникового компонента Європейської ініціативи Sky Shield.
Ініціатива “Європейський небесний щит” — це спільна схема протиповітряної оборони, створена Німеччиною у 2022 році для посилення європейської протиповітряної оборони. Туск порівняв її з ізраїльською системою “Залізний купол”.
- Міністр оборони Польщі Владислав Косиняк-Камиш запропонував побудувати лінію оборонних бункерів, траншей та ровів уздовж кордону з РФ та Білоруссю.
1 жовтня на Краснозаводському хімічному заводі у Московській області сталася детонація, після якої почалася пожежа. Попередньо, загинули семеро осіб. На підприємстві виробляють вибухові речовини й компоненти для ракетного озброєння.
Росія планує зберегти військові витрати на рекордному рівні щонайменше протягом наступних трьох років, одночасно розширюючи пошук додаткових джерел доходів: від надприбутків від гірничодобувної промисловості до доходів від продажу конфіскованих активів. Про це свідчить поданий 1 жовтня урядом РФ законопроєкт про бюджет.
У містах Вишгород, Васильків та Обухів зафіксовано погіршення стану атмосферного повітря, свідчать результати спостережень моніторинговими постами.
Парламентська асамблея Ради Європи у резолюції не визнала результатів парламентських “виборів” до Державної думи РФ, які відбулися 18-20 вересня. В іншій резолюції мовиться про можливість створити під егідою РЄ спеціальний фінансовий механізм, який дозволить перенаправити Україні заморожені росактиви на виплату компенсації, яку Києву присудив Європейський суд з прав людини у міждержавних справах проти Росії.
Від початку повномасштабного вторгнення російські атаки пошкодили в Києві понад 300 закладів освіти. Серед них – школи, дитячі садки, заклади професійної освіти, позашкільні установи та виші.