Помер зірка «Тутсі» Дебні Коулмен

Джерело: Reuters

Американський актор Дебні Коулмен, відомий ролями у фільмах “З дев’ятої до п’ятої” та “Тутсі”, помер у віці 92 років.

За словами доньки актора, Коулмен помер 16 травня у своєму будинку в Санта-Моніці, штат Каліфорнія.

Дебні Коулмен народився 1932 року в Остіні, штат Техас. Навчався у Військовому інституті Вірджинії та в Університеті Техасу, але вирішив спробувати себе в акторському мистецтві.

Уперше він з’явився на екрані у фільмі “Тонка нитка” (1965 рік) свого вчителя з акторської майстерності та друга Сідні Поллака.

Першу велику роль у кіно актор зіграв у фільмі “З дев’ятої до п’ятої” 1980 року.

Коулмен грав у таких картинах, як “На Золотому ставку” (1981), “Тутсі” (1982), “Військові ігри” (1983), “Дім там, де серце” (1990), “Вам лист” (1998).

За роль адвоката у серіалі “Поклявся мовчати” (1987) актор отримав премію “Еммі”. Він також здобув “Золотий глобус” за найкращу чоловічу роль у серіалі “Історія Слепа Мак-Свелла” (1987-1988).

Останньою екранною роботою Коулмена став серіал “Єллоустоун” (2019), де він зіграв Джона Даттона-старшого.

У 2014 році актор отримав зірку на Алеї слави в Голлівуді.

У Польщі фіксують зростання кількості злочинів на ґрунті ненависті проти громадян України. За перше півріччя 2026 року українці подали до поліції 180 заяв щодо таких правопорушень, що більш ніж на 30% перевищує показник за аналогічний період минулого року.

Командувач Сил безпілотних систем ЗСУ Роберт “Мадяр” Бровді відповів на звинувачення щодо репресій проти військових, зокрема тих, які беруть участь у протестах.

Енді Бернема, якого прозвали “Королем Півночі”, обрали лідером керівної Лейбористської партії Великої Британії. Це останній крок перед тим, як він стане прем’єр-міністром країни замість Кіра Стармера.

Рада Євросоюзу вирішила впровадити санкції проти однієї фізичної особи та п’яти організацій, які займаються виробництвом безпілотників.

У Києві затримали колишню заступницю голови окупаційної адміністрації Алчевська в Луганській області. Фігурантка переїхала до столиці й сподівалась “загубитися” у місті як працівниця центру соціального обслуговування.