Померла перша людина, якій пересадили генетично модифіковану нирку свині

Джерело: Associated Press

Перший пацієнт, якому пересадили генетично модифіковану свинячу нирку, помер майже через два місяці після трансплантації.

Команда трансплантологів Массачусетської загальної лікарні заявила, що глибоко засмучена смертю реципієнта. Вони уточнили, що не має жодних ознак того, що він помер унаслідок трансплантації.

Як розповіли в агентстві, 62-річному Річарду Слейману пересадили генетично модифіковану свинячу нирку в березні. Хірурги передбачали, що орган прослужить щонайменше два роки. На початку квітня чоловіка виписали додому.

“Їхні величезні зусилля, спрямовані на проведення ксенотрансплантації (лікування пацієнтів клітинами, тканинами або органами тварин – ред.), дали нашій родині ще сім тижнів з Ріком. І спогади, які у нас залишилися за цей час, будуть жити у наших серцях”, – зазначили рідні чоловіка.

Видання пише, що спроби проведення ксенотрансплантацій довго не були успішними, адже імунна система людини негайно знищувала чужорідні тваринні тканини. Тому лікарі працювали над модифікацією органів свиней, щоб ті стали більш схожими на людські.

Річард Слейман був першою живою людиною, яка пройшла процедуру трансплантації генетично модифікованої нирки свині. Раніше такі нирки тимчасово трансплантували донорам із мертвим мозком.

Україна отримала нову партію гуманітарної допомоги від Азербайджану для відновлення енергетичної інфраструктури. Вартість обладнання перевищує 1,47 мільйона доларів США.

У Боснії і Герцеговині зазнав аварії італійський військовий гелікоптер CH-47 Chinook. Унаслідок катастрофи загинули четверо…

У Харкові жінку, яка збирала розвіддані про позиції Сил оборони та передавала їх російській спецслужбі, засудили до 15 років позбавлення волі з конфіскацією майна.

77-річний король Великої Британії Чарльз III долучився до святкувань під час традиційного параду Джанкану на Парламентській площі в Нассау, столиці Багамських Островів.

У четвер, на тлі атаки безпілотників, в аеропортах Москви та Санкт-Петербурга затримали або скасували понад 460 рейсів. Найбільше обмеження вплинули на роботу летовищ «Внуково» та «Шереметьєво».