Понад 90% українців пишаються своїм громадянством
Джерело: результати соціологічного опитування Центру Разумкова, Фонд “Демократичні ініціативи” ім. Ілька Кучеріва
Соціологічне опитування Центру Разумкова показало, що понад 90% українців пишаються громадянством України.
Відповідаючи на запитання “Наскільки Ви пишаєтесь тим, що Ви громадянин України?”, у червні 2024 року 91% опитаних громадян України відповіли, що “дуже пишаються” або “скоріше пишаються”.
Для порівняння, у 2015 році таких було 68%, у 2010 році ˗ 62%, у 2000 році ˗ 62%.
Порівняно з 2000 роком частка тих, хто пишається українським громадянством, зросла у Західному регіоні з 76% до 95%, у Центральному регіоні – з 63% до 93%, у Південному регіоні – з 55% до 92%, у Східному регіоні – з 67% до 83%.
Ставлення до державних символів
Частка тих, хто пишається державними символами України, також зросла порівняно з 2011 роком:
- Прапором України — з 26% у 2011 році до 64% у 2024 році,
- Гербом України — з 25% до 63,5%,
- Гімном України — з 22,5% до 61%.
Також з 32% до 65% зросла частка тих, хто пишається державною мовою України, з 19% до 51% ˗ частка тих, хто пишається її грошовою одиницею (гривнею). Разом з тим, ці показники дещо нижчі, ніж у 2023 р.

Джерело: опитування Центру Разумкова
Молодь частіше, ніж представники старших вікових груп, пишаються державними символами України:
- Прапором України пишаються 69% респондентів віком до 30 років і 61% тих, кому за 60 років;
- Гербом України – відповідно 68% і 58,5%;
- Гімном − відповідно 65% і 59%;
- Державною мовою України – відповідно 68% і 62%;
- Грошовою одиницею – відповідно 55% і 49%.
Про опитування
Соціологічне опитування, проведене соціологічною службою Центру Разумкова з 6 по 12 червня 2024 року, було частиною Програми сприяння громадській активності “Долучайся!”, що фінансується USAID. Всього опитали 2016 осіб віком від 18 років, теоретична похибка вибірки не перевищує 2,3%.
- Нещодавнє опитування ППІ свідчить, що нібито 73% українців “підтримують негайні мирні переговори”, проте, його достовірність викликає сумніви. Так, згідно з базою псевдосоціологів і прихованих піарників, котру видання Texty.org.ua веде з 2015 року, ця організація має тривалі зв’язки з проросійськими партіями та маніпулює результатами досліджень.
- За результатами останнього опитування КМІС, з 2022 року рівень довіри до президента України Володимира Зеленського знизився на 38%.
- У грудні 2024 року КМІС оприлюднив результати опитування щодо ставлення українців до створення Уряду національної єдності та потенційних кандидатів на його очільника. Згідно з даними, 47% українців підтримують ідею широкої коаліції патріотичних сил у парламенті та поза ним. Негативно до цієї ініціативи ставляться лише 10%, а нейтрально – 37%.
У Фінляндії після оголошення Google про інвестиції на 13 мільярдів євро в ШІ-інфраструктуру посилилася дискусія про навантаження дата-центрів на енергосистему. Опозиція закликає запровадити загальнонаціональну систему дозволів для таких об’єктів, щоб уникнути дефіциту електроенергії та стрибків цін.
Ізраїль заявив про знищення підземної інфраструктури “Хезболли” на хребті Алі аль-Тахер у південному Лівані. Для підриву, за даними ізраїльської сторони, використали понад 1 100 тонн вибухівки, а після вибуху USGS зафіксувала землетрус магнітудою 4,1.
Один із найвідоміших середньовічних артефактів Європи – гобелен із Байо – вперше від часу свого створення майже тисячу років тому виставили у Великій Британії. 70-метрове полотно тимчасово передали Британському музею з Франції.
Марокко відкинуло звинувачення у причетності до масового переходу понад 70 тисяч людей до іспанської Сеути в липні. У Рабаті заявили, що доказів участі марокканської влади немає, а країну намагаються використати у внутрішній політичній боротьбі в Іспанії.
Дводенний космічний саміт у Парижі мав продемонструвати готовність Європи серйозно інвестувати у власний космічний сектор. Натомість він показав, що без значно більших державних витрат ЄС і далі залежатиме від США у доступі до космосу.