Понад 90% українців пишаються своїм громадянством

Джерело: результати соціологічного опитування Центру Разумкова, Фонд “Демократичні ініціативи” ім. Ілька Кучеріва 

Соціологічне опитування Центру Разумкова показало, що понад 90% українців пишаються громадянством України.

Відповідаючи на запитання “Наскільки Ви пишаєтесь тим, що Ви громадянин  України?”, у червні 2024 року 91% опитаних громадян України відповіли, що “дуже пишаються” або “скоріше пишаються”.

Для порівняння, у 2015 році таких було 68%, у 2010 році ˗ 62%, у 2000 році ˗ 62%.

Порівняно з 2000 роком частка тих, хто пишається українським громадянством, зросла у Західному регіоні з 76% до 95%, у Центральному регіоні – з 63% до 93%, у Південному регіоні – з 55% до 92%, у Східному регіоні – з 67% до 83%.

Ставлення до державних символів

Частка тих, хто пишається державними символами України, також зросла порівняно з 2011 роком:

  • Прапором України — з 26% у 2011 році до 64% у 2024 році,
  • Гербом України — з 25% до 63,5%,
  • Гімном України — з 22,5% до 61%.

Також з 32% до 65% зросла частка тих, хто пишається державною мовою України, з 19% до 51% ˗ частка тих, хто пишається її грошовою одиницею (гривнею). Разом з тим, ці показники дещо нижчі, ніж у 2023 р.

Джерело: опитування Центру Разумкова

Молодь частіше, ніж представники старших вікових груп,  пишаються державними символами України:

  • Прапором України пишаються 69% респондентів віком до 30 років і 61% тих, кому за 60 років;
  • Гербом України – відповідно 68% і 58,5%;
  • Гімном − відповідно 65% і 59%;
  • Державною мовою України – відповідно  68%  і 62%;
  • Грошовою одиницею – відповідно  55% і 49%.

Про опитування

Соціологічне опитування, проведене соціологічною службою Центру Разумкова з 6 по 12 червня 2024 року, було частиною Програми сприяння громадській активності “Долучайся!”, що фінансується USAID. Всього опитали 2016 осіб віком від 18 років, теоретична похибка вибірки не перевищує 2,3%.

У Фінляндії після оголошення Google про інвестиції на 13 мільярдів євро в ШІ-інфраструктуру посилилася дискусія про навантаження дата-центрів на енергосистему. Опозиція закликає запровадити загальнонаціональну систему дозволів для таких об’єктів, щоб уникнути дефіциту електроенергії та стрибків цін.

Ізраїль заявив про знищення підземної інфраструктури “Хезболли” на хребті Алі аль-Тахер у південному Лівані. Для підриву, за даними ізраїльської сторони, використали понад 1 100 тонн вибухівки, а після вибуху USGS зафіксувала землетрус магнітудою 4,1.

Один із найвідоміших середньовічних артефактів Європи – гобелен із Байо – вперше від часу свого створення майже тисячу років тому виставили у Великій Британії. 70-метрове полотно тимчасово передали Британському музею з Франції.

Марокко відкинуло звинувачення у причетності до масового переходу понад 70 тисяч людей до іспанської Сеути в липні. У Рабаті заявили, що доказів участі марокканської влади немає, а країну намагаються використати у внутрішній політичній боротьбі в Іспанії.

Дводенний космічний саміт у Парижі мав продемонструвати готовність Європи серйозно інвестувати у власний космічний сектор. Натомість він показав, що без значно більших державних витрат ЄС і далі залежатиме від США у доступі до космосу.