Правосуддя завдяки суспільному резонансу: зґвалтування неповнолітньої на Закарпатті і спроби уникнути покарання через «мобілізацію»
У Закарпатті триває резонансна справа про зґвалтування неповнолітньої дівчини, яка вже більш як три роки чекає справедливого вироку. Та попри те, що до справи все ще прикуті погляди суспільства та ЗМІ, обвинувачені, ймовірно, все ще намагаються уникнути правосуддя – і цього разу шляхом мобілізації. Лише суспільний розголос вкотре повернув надію на справедливе покарання. Букви зв’язалися з адвокаткою потерпілої Роксоляною Герою та обговорили те, як протікає суд, чи дійсно така “лазівка” у законі про мобілізацію є правомірною та про психоемоційний стан дівчини.
Подробиці зґвалтування та початковий вирок, який викликав суспільний резонанс
Інцидент трапився 24 серпня 2021 року. Зловмисники з села Верхні Ворота заманили односелицю до подвір’я одного з підлітків, а потім – до підвалу. Дівчина знала хлопців, тому погодилася піти разом із друзями. Один із хлопців завдав удару дівчинці, а потім її ґвалтували по черзі. Підлітки знімали епізоди злочинних дій на відео, аби потім шантажувати дитину. Опісля відео поширили серед однокласників.
Правоохоронці встановили, що до злочину причетні двоє 15-річних та 14-річний підлітки. Правоохоронці зібрали докази та повідомили всім трьом про підозру у скоєнні групового зґвалтування неповнолітньої особи, як повідомила речниця Закарпатської обласної прокуратури Катерина Хижняк “Суспільному”.
На допиті дівчина підтвердила факт зґвалтування, але у суді заявили, що цього не було.
“Згодом одержано висновок судово-медичної експертизи, яким факт зґвалтування не підтверджено. Остаточно підтвердила це інформація, отримана від потерпілої вже під час розгляду справи по суті в суді. Натомість факт сексуального насильства, не пов’язаного з проникненням у тіло особи, таки мав місце”, – розповіла Хижняк.
16 березня 2023 Воловецький районний суд Закарпатської області ухвалив вирок у кримінальному провадженні щодо трьох неповнолітніх осіб за фактом вчинення сексуального насильства стосовно неповнолітньої (ч. 3 ст. 153 КК України).
Їм призначили покарання – 5 років позбавлення волі, проте звільнили від відбування покарання з іспитовим строком на 2 роки і покладеннням певних обовʼязків.
Також суд частково задовольнив цивільний позов потерпілої на суму 450 тис. грн і стягнув на її користь 180 тис. грн.
Такий вирок викликав чималий резонанс у суспільстві. Люди висловлювали своє обурення у соцмережах, після чого прокурори почали готувати оскарження судового вироку.
У серпні 2023 суд скасував попередній вирок трьом підліткам.
Кривдники намагаються уникнути правосуддя з допомогою Обухівського ТЦК: коментарі адвокатки постраждалої
Нещодавно стали відомими нові подробиці справи: двоє з трьох обвинувачених, досягнувши повноліття, вирішили скористатися можливістю «втечі» від правосуддя через мобілізацію в армію, ймовірно з надією на призупинення судового процесу. Замість того, щоб з’явитися на вирішальне судове засідання, обвинувачені вирушили до Обухівського ТЦК (Київська область), хоча суд триває у Воловці на Закарпатті. Такий крок викликав здивування та підозру не лише через географічну дистанцію, але й через прецеденти. Раніше через цей самий Обухівський ТЦК мобілізували обвинувачених у справі про зґвалтування поліцейськими у Кагарлику, теж перед оголошенням вироку. Тоді, у 2020 році, випадок фізичного та сексуального насилля над жінкою з боку правоохоронців у Київській області також сколихнув суспільство.
Адвокатка дівчини, Роксоляна Гера, розповіла, що українське законодавство, після повномасштабного вторгнення Росії, справді передбачає зупинення судових розглядів стосовно військовослужбовців до моменту їх демобілізації. Однак у цьому випадку є підстави вважати, що мобілізація могла бути використана навмисно для уникнення відповідальності. Адвокатка зазначила: “У цій конкретній справі обвинувачені не виявляли бажання укласти контракт після досягнення повноліття, але зробили це перед самим судовим засіданням, коли очікувалося винесення рішення”.
Наслідки затримки через “мобілізацію” обвинувачених
Як зазначалося вище, справа розглядається вже не один рік. Якщо ситуація буде розвиватися за сценарієм, який вигідний обвинуваченим, вона може затягнутися ще на тривалий проміжок часу – до демобілізації, яка може відбутися лише по завершенню повномасштабної війни. Подібне зловживання з боку обвинувачених і їх команди створює ситуацію правової невизначеності.
Такий розвиток подій також ставить під загрозу принципи правосуддя. За словами адвокатки, одним із завдань кримінального провадження є захист особи від кримінальних правопорушень, а також забезпечення швидкого, повного та неупередженого судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини.
Третій обвинувачений у справі також скоро досягне 18 років, і не виключено, що й він може продемонструвати палке прагнення піти в армію.
Роксоляна Гера наголосила, що це може впливати на дівчину: “Потерпіла вже більше трьох років чекає на вирок суду, і це дуже довгий строк. Це негативний сигнал іншим жертвам сексуального насильства, адже затримка судового процесу демотивує постраждалих звертатися по допомогу”.
Ситуація також відкриває ширші питання про прозорість дій територіальних центрів комплектування. Адвокатка підтвердила, що у судовому засіданні були надані лише копії документів, і наразі не зрозуміло, чи вони є справжніми. Суд подав запит до Обухівського ТЦК для отримання відповідної інформації, але висновки можна буде зробити лише після її отримання.
Здійснення правосуддя лиш під тиском суспільного обурення?
Ця справа викликає широкий суспільний резонанс, а консультантка проєктів для дітей у благодійному фонді “Голоси дітей” публічно звертається до громадськості з проханням звернути увагу на порушення, які відбуваються. Вона підкреслює, що такі дії підривають довіру до правосуддя, а сам факт можливого ухилення від вироку за допомогою мобілізації під час війни є неприпустимим. Її заклик до Генерального штабу ЗСУ та Міністерства оборони привертає увагу до того, що такі випадки мобілізації можуть створювати враження про армію як місце для “відмазування” злочинців, що є абсолютно неприйнятним, особливо у воєнний час.
Роксоляна Гера також підкреслює важливість суспільного розголосу у подібних справах. Хоча процеси з неповнолітніми потерпілими повинні бути максимально захищені від публічності, у цьому випадку саме розголос допоміг просунути справу вперед. Вона нагадала, що кілька інших неповнолітніх жертв сексуального насильства звернулися до правоохоронних органів після публікації деталей цієї справи та зазначає: «Це свідчить про великий запит на справедливість в українському суспільстві. І не якусь абстрактну, а таку, що може бути здобута тут і зараз, яка може бути досяжною зусиллям окремих людей, попри всі фактори, які стають на перешкоді».
Потерпіла, за словами адвокатки, попри тривалий судовий процес, проявляє неабияку мужність і принциповість – і ці якості юної дівчини викликають захват у команди. Її психологічний стан підтримується командою фахівців, але подібні затримки значно ускладнюють її реабілітацію. Тому правосуддя у цій справі залишається не лише питанням законності, але й важливою умовою для відновлення справедливості й підтримки суспільної віри в правову систему України.
Попри безумовну повагу до тих, хто став на захист нашої держави, не можна допустити, щоб воєнний стан використовувався як засіб для уникнення покарання. Українське суспільство і правова система повинні об’єднати зусилля для забезпечення справедливості у таких справах. І те, що зараз подібні випадки підіймаються лише під тиском суспільного резонансу, свідчить про необхідність низки реформ у системі мобілізації та судочинства під час війни.
Роксоляна Гера переконана, що на таких історіях, що стають максимально публічними, найімовірніше, можна побачити слабкі місця окремих процедур і алгоритмів, і “було б добре, якби робились відповідні висновки і коригування”.
Реакція Міністерства оборони
Через добу після опублікування інформації та реакцій суспільства, зокрема й публічних осіб, Міністерство оборони України повідомляє, що підозрюваним у зґвалтуванні неповнолітньої відмовили у мобілізації до ЗСУ через їхню можливу причетність до злочину. Попри звернення до Обухівського ТЦК та СП, їм відмовили.
Для розслідування обставин Міноборони направляє Головну інспекцію для перевірки роботи Обухівського ТЦК та СП, а в разі виявлення злочину матеріали передадуть до ДБР.
Дуже добре, що Міністерство оборони відреагувало. Але чому суспільство має виконувати роботу правоохоронних органів? Чи була б подібна ситуація без суспільного резонансу? І скільки подібних випадків зловживань не отримали так потрібної їм гласності?
- Колишньому вчителю фізкультури повідомили про підозру у ґвалтуванні та розбещенні хлопчиків у Харкові. Правоохоронці заявили, що згодом він “сховався” у монастирі на Тернопільщині.
- На Хмельниччині чоловіка підозрюють у зґвалтуванні двох неповнолітніх доньок.
- На Вінниччині засудили чоловіка, який зґвалтував свого знайомого. Він пояснив це помстою за домагання до його доньки.
Сполучені Штати Америки заздалегідь попередили як Україну, так і союзників про підготовку російськими військами до удару експериментальною ракетою “Орєшнік”.
Судді апеляційної палати ВАКС частково задовольнили апеляційні скарги адвокатів глави Хмельницької МСЕК Тетяни Крупи, зменшивши розмір застави з 500 до 300 млн грн, однак залишили її під вартою.
Лідер “Євросолідарності” Петро Порошенко, виступаючи на Політичній асамблеї Європейської народної партії, вніс проєкт спеціальної Резолюції на підтримку України, наголосивши, що мир у Європі можливий лише після поразки Путіна в Україні.
Росія застосувала “експериментальну” балістичну ракету середньої дальності під час атаки на місто Дніпро, заявив офіційний представник США.
21 листопада Вищий антикорупційний суд засудив суддю одного з районних судів міста Маріуполя на понад сім років ув’язнення з конфіскацією всього належного йому на праві власності майна. Його помічниця отримала шість років позбавлення волі також з конфіксацією майна.