Правозахисник про репресії в Білорусі: «Щоденно засуджують до семи осіб»
Джерело: LRT.lt
Згідно з даними правозахисників, в Білорусі за 2024 рік засудили не менше як 1721 особу за політично мотивованими кримінальними справами. Серед них — 1241 чоловіків і 480 жінок.
Зауважується, що серед усіх засуджених є 21 особа пенсійного віку: 14 жінок та семеро чоловіків. Найпоширенішою причиною політичних переслідувань є участь у протестах чотири роки тому.
Ситуація з правами людини в Білорусі залишається надзвичайно напруженою. Репресії проти опозиції та інакодумців не припиняються, і влада використовує різні способи тиску на громадян, включаючи масові затримання, тюремні строки та переслідування.
За минулі роки кількість політичних в’язнів у країні зросла, а багато з тих, хто був звільнений, перебувають під жорстким контролем.
Попри це, правозахисники продовжують свою діяльність, фіксуючи порушення прав громадян і документуючи злочини, скоєні режимом Лукашенка.
Згідно з даними правозахисного центру (ПЦ) “Весна”, лише за грудень 2024 року, за попередніми даними, було репресовано не менше 188 осіб, серед яких 141 чоловік і 47 жінок. Ще семеро осіб були засуджені в межах процедури спеціального виробництва.
Влада постійно посилює репресії, щоб не дати людям звикнути до встановленого рівня тиску. Репресії лякають лише тоді, коли вони стають все більш жорстокими або, як мінімум, все більш поширеними, — зазначив правозахисник ПЦ Павло Сапелко.
- Влада Білорусі не запросила незалежних спостерігачів Організації з безпеки та співробітництва в Європі (ОБСЄ) на президентські вибори у країні, які пройдуть 26 січня.
- Невизнаний президент Білорусі Олександр Лукашенко погрожує повністю вимкнути інтернет, якщо під час виборів президента розпочнуться протести.
- Самопроголошений президент Білорусі Олександр Лукашенко – проти того, щоб громадяни Білорусі обирали президентом країни жінку.
В Ірані зафіксовано найдовше в історії спостережень загальнонаціональне відключення інтернету, яке триває вже понад 37 днів поспіль. Обмеження було запроваджено невдовзі після початку військового протистояння наприкінці лютого, що фактично відрізало країну від глобальних інформаційних потоків.
Представники культурної спільноти Мексики виступили з відкритим протестом проти планів передачі приватної колекції робіт Фріди Кало та Дієго Рівери Іспанії. Активісти вимагають від уряду чітких гарантій, що ці шедеври, які мають статус національного надбання, згодом повернуться на батьківщину.
Уряд Демократичної Республіки Конго офіційно підтвердив готовність приймати іноземних громадян, яких депортують зі Сполучених Штатів у межах нової домовленості з адміністрацією Трампа.
Проіранські бойовики здійснили дві нічні атаки на американські дипломатичні об’єкти в Іраку, посилюючи напруженість у регіоні. У Державному департаменті США заявили про неприпустимість використання іракської території для терористичних актів проти іноземних представництв.
Стратегічно важливий для РФ порт Усть-Луга відновив роботу терміналів після кількаденної зупинки, спричиненої ударами безпілотників. У суботу до завантаження нафти приступило перше спеціалізоване судно класу Aframax.