Правозахисники заявляють про дискримінацію ромів під час виборів у Словенії
Джерело: The Guardian.
У Словенії перед парламентськими виборами, що призначені на неділю, загострилася ситуація навколо ромської громади. Правозахисники та лідери меншин заявляють, що кандидати на посаду прем’єр-міністра та чинний голова уряду Роберт Голоб (“Рух Свободи”) й лідер опозиції Янез Янша використовують антиромські настрої для залучення виборців.
Основна боротьба розгортається між центристом Голобом та правим популістом Яншею, чия партія, згідно з опитуваннями, має незначну перевагу. Однак експерти прогнозують, що жодна політична сила не отримає більшості у парламенті. Крім економічних питань та корупційних скандалів, центральною темою кампанії стало ставлення до 12-тисячної ромської меншини.
Громада висловлює серйозне занепокоєння через “закон Шутара”, ухвалений урядом Голоба. Документ дозволяє поліції проводити рейди в окремих районах без судового дозволу.
“Він використав це, щоб зробити з ромів цапів-відбувайлів, бо зрозумів, що це найлегша мішень для атаки, аби зберегти своє крісло прем’єр-міністра”, – заявив президент об’єднаної групи ромських громад Гаріс Тахірович.
Естер Мейджор з Amnesty International підкреслила ризики таких заходів:
“Хоча ці заходи не спрямовані явно проти ромського населення, уїдлива риторика, яку використовує уряд для виправдання цих кроків, викликає серйозні побоювання, що вони будуть застосовуватися свавільно та дискримінаційно”.
Самі представники меншини кажуть про “вибір без вибору”. Звонко Голобіч, очільник Асоціації розвитку ромської громади у Чрномлі, зазначив:
“Ми, роми, стикаємося тут на виборах із двома злами. Тож питання лише в тому: хто з них менше зло?”.
Ситуація ускладнюється критичними гуманітарними показниками: тривалість життя ромів у Словенії на 22 роки нижча за середню, а дитяча смертність у чотири рази вища. Багато поселень досі не мають базового доступу до води та електроенергії. Активісти побоюються, що незалежно від результатів виборів, права громади будуть і надалі обмежуватися.
- Адміністрація президента США Дональда Трампа подала позов проти Гарвардського університету, звинувативши його в нездатності забезпечити захист єврейських та ізраїльських студентів. Уряд вимагає повернути мільярди доларів федерального фінансування.
- Президент Дональд Трамп офіційно подвоїв суму фінансових претензій до Гарвардського університету, вимагаючи від навчального закладу 1 мільярд доларів. Очільник Білого Дому звинувачує адміністрацію вишу у бездіяльності щодо проявів антисемітизму та погрожує повністю розірвати відносини з установою.
Улітку 2026 року внаслідок російських ударів по українських видавництвах було знищено 13 млн книжок. У 2027 році в межах ініціативи «Тисячовесна» планують запровадити окремий напрям підтримки книговидавництва.
Росія відновлює постачання дизельного пального до Туреччини та Бразилії після скасування власної експортної заборони та тимчасового призупинення санкцій США.
Російські війська протягом дня 20 жовтня атакують Київ безпілотниками. Зафіксовано влучання у складську будівлю в Деснянському районі та на територію гаражного кооперативу у Святошинському. Внаслідок атаки одна людина загинула, ще 21 постраждала.
Віцепрезидентка Європейського парламенту Піна Пічерно оголосила голодування, щоб привернути увагу міжнародної спільноти до гуманітарної ситуації в окупованих Олешках на Херсонщині.
Президент США Дональд Трамп заявив, що Володимиру Зеленському та Володимиру Путіну необов’язково зустрічатися особисто, щоб домовитися про завершення війни. Він закликав Україну прагнути угоди з Росією та попередив про можливе погіршення ситуації.