Прем’єр Британії «не планує» говорити з Путіним після шквалу критики Шольца – The Telegraph
Джерело: The Telegraph
Прем’єр-міністр Кір Стармер відкидає ідею розмови з російським лідером Володимиром Путіним після негативної реакції на канцлера Німеччини Олафа Шольца за телефонний дзвінок російському диктатору.
Стармер прямо не став критикувати канцлера ФРН, однак, зауважує видання, очевидно і не схвалив розмову з главою Кремля.
Це справа канцлера Шольца, з ким розмовляти. Особисто я не планую розмовляти з Путіним, — наголосив глава британського уряду.
15 листопада Шольц зателефонував очільнику Кремля. Дзвінок став першим прямим спілкуванням німецького канцлера з російським диктатором майже за два роки, остання телефонна розмова між ними була в грудні 2022 року. Згодом Шольц повідомив, що позиція глави РФ Володимира Путіна щодо війни проти України не змінилася. Разом з тим, канцлер переконаний, що телефонна розмова з очільником Росії правильний крок, адже він доніс Путіну, що партнери не залишать Україну сам на сам з агресором.
Однак, Володимир Зеленський розкритикував канцлера Німеччина за цей телефонний дзвінок.
Дзвінок Олафа, на мою думку, це скринька Пандори. Тепер можуть бути інші розмови, інші дзвінки. Просто багато слів. І це саме те, що Путін давно хоче: йому вкрай важливо послабити його ізоляцію, ізоляцію Росії і вести звичайні перемовини, які не будуть нічим завершуватись, – сказав він.
За його словами, це дає Росії можливість нічого не змінювати у своїй політиці, що “і призвело до цієї війни”.
Також колишній прем’єр-міністр Великої Британії Борис Джонсон зреагував на новину про те, що Шольц зателефонував Путіну.
Джонсон на платформі X зробив репост вечірнього звернення Президента України Володимира Зеленського наголосивши, що його слова – абсолютно правильні.
Боюся, що Володимир Зеленський абсолютно правий. Ми ризикуємо повернутися до жахливого франко-німецько-нормандського формату, який розглядав Росію та Україну як рівноправних співрозмовників у внутрішній сварці, – написав він.
Політик додав, що дзвінок Шольца – “це ганебна зрада реальності”, в якій Путін почав злочинне і невиправдане вторгнення в Україну, а Україна – абсолютно невинна сторона.
Тоді як прем’єр-міністр Польщі Дональд Туск розповів, що канцлер Німеччини зателефонував йому після розмови з Путіним.
Мені щойно подзвонив канцлер Шольц і розповів про свою розмову з В.Путіним. Мені було приємно почути, що він не лише засудив російську агресію, але й повторив позицію Польщі: “Нічого про Україну без України”, – написав Туск.
Разом з тим прем’єр-міністр Канади Джастін Трюдо висловив підтримку рішенню канцлера Німеччини Олафа Шольца провести телефонну розмову з президентом Росії Володимиром Путіним. Він наголосив, що завершення війни в Україні може вимагати певної взаємодії з російським керівництвом.
- Рішення щодо закінчення війни можна знайти виключно спільно з Україною, заявив канцлер ФРН Олаф Шольц за підсумками неформального саміту ЄС у Будапешті.
- Канцлер Німеччини Олаф Шольц відмовився підтримати основні пункти “плану перемоги” Володимира Зеленського через побоювання з приводу подальшої ескалації конфлікту.
- Колишній прем’єр-міністр Великої Британії Борис Джонсон заявив, що британські війська можуть відправити в Україну, якщо Дональд Трамп скоротить підтримку Україні.
1 жовтня на Краснозаводському хімічному заводі у Московській області сталася детонація, після якої почалася пожежа. Попередньо, загинули семеро осіб. На підприємстві виробляють вибухові речовини й компоненти для ракетного озброєння.
Росія планує зберегти військові витрати на рекордному рівні щонайменше протягом наступних трьох років, одночасно розширюючи пошук додаткових джерел доходів: від надприбутків від гірничодобувної промисловості до доходів від продажу конфіскованих активів. Про це свідчить поданий 1 жовтня урядом РФ законопроєкт про бюджет.
У містах Вишгород, Васильків та Обухів зафіксовано погіршення стану атмосферного повітря, свідчать результати спостережень моніторинговими постами.
Парламентська асамблея Ради Європи у резолюції не визнала результатів парламентських “виборів” до Державної думи РФ, які відбулися 18-20 вересня. В іншій резолюції мовиться про можливість створити під егідою РЄ спеціальний фінансовий механізм, який дозволить перенаправити Україні заморожені росактиви на виплату компенсації, яку Києву присудив Європейський суд з прав людини у міждержавних справах проти Росії.
Від початку повномасштабного вторгнення російські атаки пошкодили в Києві понад 300 закладів освіти. Серед них – школи, дитячі садки, заклади професійної освіти, позашкільні установи та виші.