Провал «вагнерівців» у Малі підриває стратегію Кремля в Африці – розвідка
Джерело: СЗРУ
Служба зовнішньої розвідки України підтвердила, що російська ПВК “Вагнер” зазнає краху в Малі, де близько двох тисяч її бойовиків не змогли поліпшити безпеку чи отримати контроль над ресурсами, як у Центральноафриканській Республіці.
Відтак, замість боротьби з джихадистами найманці увійшли в конфлікт із малійською армією і лише підвищили градус насильства.
Після путчу 2021 року владу в країні захопила хунта на чолі з Ассімі Гоітою. Він будував союз із Москвою, очікуючи, що російські найманці виконуватимуть накази малійського командування і ефективно воюватимуть проти джихадистів. Натомість найбільша джихадистська мережа у Сахелі – JNIM (“Аль-Каїда в Сахелі”) – продовжує нарощувати вплив у регіоні, – мовиться у повідомленні.
У розвідці наголосили, що кількість загиблих цивільних після приходу Гоіти зросла більш ніж у чотири рази: з 736 на рік до понад 3 тис. у 2022–2024 роках. Водночас 80 % смертей спричинили не джихадисти, а місцева армія та вагнерівці. Тактика росіян – терор проти простих малійців – виявилася неефективною: населення відмовляється співпрацювати з ними.
Відносини між російськими найманцями та малійськими військовими помітно погіршуються: зафіксовано непокору наказам, крадіжки техніки та відверті прояви расизму. Напруга вилилася у серпневі репресії проти десятків офіцерів, незгідних з методами ПВК.
На відміну від Судану й ЦАР, Кремль не отримав контроль над корисними копалинами, зокрема золотими рудниками: Гоіта відкинув вимоги Москви та почав шукати альтернативних партнерів для отримання допомоги у сфері безпеки та угод з видобутку корисних копалин, резюмували у СЗРУ.
- Росія змінює свій підхід до військової присутності в Африці, замінюючи сумнозвісну групу найманців Вагнера на нову структуру під назвою Африканський корпус, яка перебуває під прямим контролем Міністерства оборони РФ. Про це повідомляє американське видання CNN, аналізуючи мотиви Кремля та наслідки цієї трансформації для країн Сахелю – регіону в Західній і Центральній Африці, що простягається від Сенегалу до Судану. Для української аудиторії, яка уважно стежить за діями Росії через війну, що триває з 2022 року, цей матеріал важливий, адже він показує, як Москва розширює свій вплив у світі, використовуючи військову силу та політичну нестабільність.
Адміністрація президента США Дональда Трампа очікує, що в межах так званого «енергетичного перемир’я» Україна та Росія взаємно припинять удари по нафтопереробних заводах. Водночас Трамп, за даними джерел, обурений українськими атаками на російську нафтову інфраструктуру, оскільки вважає, що вони сприяють зростанню цін на пальне у США.
Єврокомісія планує у січні 2027 року подати нові обмеження на видачу віз громадянам Росії. Заходи розробляються на тлі побоювань щодо диверсій та інших гібридних атак з боку Москви.
Внаслідок атаки російських дронів на Івано-Франківськ загинули троє військовослужбовців. Ворожий удар пошкодив цивільні об’єкти.
Рівень води в Боденському озері на кордоні зі Швейцарією опустився приблизно до 2,5 метра — більш ніж на метр нижче за звичайний показник для початку жовтня.
Президент України Володимир Зеленський запровадив санкції проти 70 громадян Росії, причетних до виробництва балістичних ракет «Іскандер-М» і «Циркон».