Прифронтове життя Запоріжжя в документальному кіно

Авторка Алла Мегель
Жителям північно-західних регіонів, що час від часу потерпають від ворожих ракет та шахедів, життя у таких місцях, як Запорізька область, часом видається чередою безкінечних повітряних тривог та постійним сидінням в укриттях. Так часто буває, кажуть фронтовики, що по новинах страшніше дивитись, ніж переживати на місці. Чи це правда?
- Як живуть цивільні на прифронтових територіях?
- З чого складаються неповторні миті їх щоденного життя?
- Що вони пережили й переживають? Про що мріють?
Враховуючи те, що лінія фронту сягає майже 4 тис. кілометрів, вздовж неї знаходиться величезна кількість малих громад, кожна з яких має свої відповіді на ці питання, свою велику історію спротиву.
Кожна з цих історій заслуговує на те, щоб її задокументували для нащадків. Це потрібно розказати назагал, ще й для того, аби поглибити зв’язки всередині громад та їх зв’язок з рештою України і світу. Саме для цього команда, що складається з членів ГО “ВГО “Рушійна Сила” та фронтового продакшену “Сектор Правди” вирушила у прифронтове Запоріжжя.
“Мешканці Комишуваської та Кушугумської громад до цього часу ще не ставали героями документальних проєктів, – розповідає режисерка продакшену Марія Яремчук, – журналістські сюжети, відзняті на їх території, майже стовідсотково стосуються фіксації руйнувань від обстрілів і обходять питання, як війна руйнує людські життя і стосунки. Найглибшим враженням від роботи над проєктом було саме це: як жахіття війни змінюють людей, їх характери, мрії, ставлення до життя”.
Двосерійне “Прифронтове життя” – далеко не перша документальна робота “Сектора Правди” про війну. Продакшн був заснований у 2015 році й має в своєму доробку вже понад 400 робіт – фронтових короткометражок, історичних фільмів, телевізійних проєктів, воєнної документалістики. Нещодавно Марія Яремчук презентувала стрічку “Барс. Незакінчена справа”, присвячену пам’яті фронтового побратима. А трохи раніше – документальну серію “Зранені війною” – свідчення людей, що постраждали від російських загарбників на Київщині та Чернігівщині.
Нині ж Марія та її команда знімали хроніки прифронтових громад – історії людей, у яких війна забрала все, та не змогла зламати їх дух.
“Прифронтове життя” – двосерійний фільм-інтерв’ю, де спікерами виступають звичайні мешканці районних центрів Запоріжжя. Кожен/кожна з них розповідає свою власну історію, що складається з втрат, пережитого страху і щоденної невпинної роботи на перемогу. Кожна розповідь – унікальне свідчення, задокументоване не тільки для історії, але й для наступних судів над країною-загарбником.
У цих простих історіях стільки пекучого болю, що людям з іншим досвідом війни складно зрозуміти: чому ці жінки й чоловіки залишаються у такому небезпечному місці? Чому не поїхали? Чому не сховались?
Відповіді різні:
- А куди йти? У нас вже нічого немає?
- А як же робота? Її ж теж потрібно комусь робити?
- Люди довіряють, як я можу їх підвести?
- Нема коли про це думати.
Люди працюють у полях, 3 гуманітарних центрах. Вони – зранені війною – збирають допомогу фронтовикам. Не можуть грошима – готують їсти, печуть хліб і смаколики. Спечені вночі булочки ще теплими доїжджають на передову. Звідси до неї – кілька кілометрів.
Що дає їм сили? Наснагу? Хоробрість?
Колись Головнокомандувач Збройних Сил Валерій Залужний сказав:
- Наша головна зброя – це єдність.
Силу цих простих слів відчуваєш, коли дивишся і слухаєш історії мешканців Кушугумської та Комишуваської територіальних громад Запорізької області. Єдність для них – не просто красиве слово. Це – і спільний досвід пережитого, і умова подальшого виживання, і стержень, на якому тримається їх незламний дух і віра в нашу перемогу.
Проєкт “Прифронтове життя” – це також внесок в перемогу. Адже команда “Сектора правди” всіма можливими засобами кінематографа намагається передати глядачам головний меседж фільму, який доносять його герої – місцеві жителі, волонтери, представники влади, тимчасово переміщені особи, люди з інвалідністю:
- Війна – це велике горе, що прийшло на нашу землю, торкнулось кожного і опалило всіх. І протистояти цьому горю ми можемо тільки разом.

(кадр із фільму “Прифронтове життя”)
Телевізійна прем’єра дилогії “Прифронтове життя” пройде на Тернопільському обласному каналі ТВ-4 у листопаді цього року. Офлайн покази також відбудуться на Тернопільщині у листопаді.
А для широкого кола глядачів документальну двосерійну стрічку буде представлено на стримінговій платформі Київстар ТБ безкоштовно.
2 серпня близько 18:00 російські військові завдали авіаудару по Херсону, скинувши на місто дві керовані авіаційні бомби.
Сьогодні, 2 серпня, російська армія обстріляла Свеську громаду на Сумщині. Внаслідок атаки загинув 12-річний хлопчик, ще одну дитину поранено.
У Генеральному штабі ЗСУ поінформували про оперативну ситуацію на фронті станом на 22:00 1 серпня. Від початку цієї доби відбулося 130 бойових зіткнень.
Увечері 1 серпня російські війська атакували Київський район Харкова ударним безпілотником “Молнія”. Вибух стався близько 20:45.
Президент США Дональд Трамп повідомив, що отримав дані втрат Росії у війні проти України, які досягли 122 500 солдатів із початку року. Водночас за його словами, Україна втратила близько 8 тисяч військових за той же період.