Путін прибув до Казахстану, де зустрінеться з Сі Цзіньпіном та Ердоганом
Джерело: Reuters
В середу, 3 липня, президент Росії Володимир Путін прибув до Казахстану на саміт ШОС та для декількох двосторонніх зустрічей, у тому числі з лідерами Китаю та Туреччини.
Саміт Шанхайської організації співробітництва (ШОС), заснований Китаєм і Росією в 2001 році, відбудеться 3-4 липня в столиці Казахстану Астані.
“Лідери країн-учасниць ШОС обговорять поточний стан і перспективи подальшого поглиблення багатопланового співробітництва в рамках організації та вдосконалення її діяльності”, – заявили в Кремлі.
На зустрічі, крім Росії та Китаю, також очікується участь лідерів або представників Азербайджану, Білорусі, Індії, Ірану, Казахстану, Катару, Киргизстану, Китаю, Монголії, Об’єднаних Арабських Еміратів, Пакистану, Таджикистану, Туркменістану, Туреччини та Узбекистану.
Росія заявила, що Путін проведе низку двосторонніх переговорів, зокрема з президентом Китаю Сі Цзіньпіном і президентом Туреччини Таїпом Ердоганом.
- Посол США в Пекіні Ніколас Бернс вважає, що Китай ніяк не дотримується нейтралітету у російсько-українській війні, натомість “фактично” став на бік Путіна.
- Китай, пропустивши мирний саміт щодо України, лобіював свій альтернативний план. Про це заявили 10 дипломатів, один із яких назвав кампанію Пекіна “прихованим бойкотом” глобальної зустрічі у Швейцарії.
1 жовтня на Краснозаводському хімічному заводі у Московській області сталася детонація, після якої почалася пожежа. Попередньо, загинули семеро осіб. На підприємстві виробляють вибухові речовини й компоненти для ракетного озброєння.
Росія планує зберегти військові витрати на рекордному рівні щонайменше протягом наступних трьох років, одночасно розширюючи пошук додаткових джерел доходів: від надприбутків від гірничодобувної промисловості до доходів від продажу конфіскованих активів. Про це свідчить поданий 1 жовтня урядом РФ законопроєкт про бюджет.
У містах Вишгород, Васильків та Обухів зафіксовано погіршення стану атмосферного повітря, свідчать результати спостережень моніторинговими постами.
Парламентська асамблея Ради Європи у резолюції не визнала результатів парламентських “виборів” до Державної думи РФ, які відбулися 18-20 вересня. В іншій резолюції мовиться про можливість створити під егідою РЄ спеціальний фінансовий механізм, який дозволить перенаправити Україні заморожені росактиви на виплату компенсації, яку Києву присудив Європейський суд з прав людини у міждержавних справах проти Росії.
Від початку повномасштабного вторгнення російські атаки пошкодили в Києві понад 300 закладів освіти. Серед них – школи, дитячі садки, заклади професійної освіти, позашкільні установи та виші.