Путін розлютив Китай відмовою підтримати Мадуро – The Times
Джерело: The Times
Відмова Кремля підтримати президента Венесуели Ніколаса Мадуро, з яким російський лідер Володимир Путін підписав угоду про стратегічну співпрацю, викликала роздратування в Китаї і змусила стратегів у Пекіні замислитися над перспективами співпраці з Москвою.
За словами співрозмовника видання, російська влада не поділилася з китайцями своєю оцінкою ситуації у Венесуелі та рішенням вивезти наприкінці грудня з Каракаса своїх дипломатів та їхні родини.
За кілька годин до арешту Мадуро зустрічався в Каракасі з Цю Сяоци, спецпризначенцем США з Латинської Америки, тоді як трохи раніше міністр закордонних справ Китаю телефонував венесуельському колезі, обіцяючи “тверду підтримку у захисті суверенітету та стабільності країни”.
Також деякі експерти припускають, що “мовчання” російських систем ППО у Венесуелі під час рейду США могло бути не випадковим, натомість свідченням співпраці Москви та Вашингтона, пише The Times.
Операція США показала обмежені можливості Пекіна, попри гучні дипломатичні заяви. Як зазначає у колонці для The Times професор Оксфордського університету Пітер Френкопан, у китайській культурі втрата обличчя має особливе значення.
У Китаї дедалі частіше лунають заяви, що співпраця з Росією приносить більше шкоди, ніж користі. Пекін опинився пов’язаний із партнером, чиї дії суперечать його власним уявленням про порядок, передбачуваність і контроль, підриваючи образ стабілізуючої сили на світовій арені, що відстоює міжнародні правила.
Хоча ізоляція Росії через повномасштабну війну принесла КНР економічну вигоду, очевидні й втрати від зближення двох країн, зазначив професор Цзя Цинго, колишній декан факультету міжнародних досліджень Пекінського університету. Серед них він назвав погіршення нинішніх і майбутніх відносин із Європою та зазначив, що завершення війни буде вигідним для Китаю.
Через повалення Мадуро Китай може зазнати й значних економічних втрат. Країна виділила Венесуелі мільярдні кредити, які частково погашали нафтою. Проте після захоплення диктатора 3 січня з Венесуели до Китаю не вийшло жодного танкера, пише The Wall Street Journal з посиланням на дані Kpler. Вашингтон заявив, що контролюватиме експорт венесуельської нафти, і зараз танкери з нею прямують лише до США.
У другій половині 2025 року Китай щодня отримував близько 440 000 барелів венесуельської нафти, що становило приблизно 4% його імпорту. Пекін був настільки впевнений у режимі Мадуро, що інвестував близько $9 млрд у будівництво нафтохімічного комплексу в Цзеяні (провінція Гуандун) для переробки важкої венесуельської нафти.
У Пекіні зростають підозри, що Москва могла домовитися з нинішньою адміністрацією США про “обмін” Венесуели на Україну, тобто про поділ сфер впливу. Після американського рейду багато ЗМІ пригадали виступ Фіони Гілл у Конгресі США у 2019 році. Вона повідомляла, що російські посадовці пропонували “дуже дивний обмін”: Москва могла зменшити підтримку Мадуро в обмін на більшу свободу дій США в Україні.
- Китай заявив про підтримку Венесуели на тлі різкого посилення тиску з боку США. Відповідна заява пролунала після того, як президент США Дональд Трамп розпорядився запровадити блокаду підсанкційних нафтових танкерів, що в’їжджають до Венесуели та виїжджають з неї.
Столична поліція Великої Британії запровадила додаткові заходи безпеки в районах проживання іранців після низки нападів та погроз, пов’язаних із політичними розбіжностями всередині громади
Прем’єр-міністр Польщі Дональд Туск заявив, що інформація про регулярні звіти угорського МЗС перед Кремлем під час самітів ЄС не стала несподіванкою для європейських лідерів, які давно мали подібні підозри.
Через тривалу відсутність фінансування Департаменту внутрішньої безпеки США аеропорти країни зіткнулися з кадровим дефіцитом, який Білий дім планує перекрити залученням агентів імміграційної служби.
У Словенії офіційно обмежили продаж пального приватним особам та компаніям через ажіотажний попит і перебої з постачанням, що збіглися з днем проведення загальнонаціональних виборів.
Попри загальний песимізм щодо геополітичної ситуації, президент Фінляндії Александр Стубб вважає, що військова міць України значно зросла порівняно з минулим роком, а Росія не здатна компенсувати втрати живої сили.