Рада Безпеки ООН скликає екстрене засідання через російський удар «Орєшніком»
Джерело: Андрій Сибіга/X
12 січня Рада Безпеки ООН проведе екстрене засідання для обговорення останнього масштабного удару по українській інфраструктурі.
Під час атаки 9 січня російська армія застосувала балістичні ракети середньої дальності типу “Орєшнік”.
Після нашого термінового запиту на тлі нещодавніх атак Росії проти України, зокрема із застосуванням балістичної ракети середньої дальності, Рада Безпеки ООН збереться на екстрене засідання у понеділок, 12 січня, о 22:00 за київським часом, – повідомив міністр закордонних справ Андрій Сибіга.
За його словами, на засіданні розглядатимуться “кричущі порушення Росією Статуту ООН”. Так, українська сторона закликає членів Ради Безпеки продемонструвати єдність у прагненні зупинити агресію, захистити цивільних людей та підтвердити непохитну підтримку суверенітету України.
Російські атаки підривають міжнародну безпеку та мирні зусилля Сполучених Штатів, європейських держав та інших партнерів. Міжнародна спільнота має діяти негайно, щоб забезпечити відповідальність, посилити тиск на агресора та відновити тривалий мир, – додав глава МЗС.
За оцінками Інституту вивчення війни (ISW) удар російською балістичною ракетою “Орєшнік” по Львівській області в ніч з 8 на 9 січня – це спроба залякати союзників, аби вони не розгортали війська в Україні.
Кремль, ймовірно, націлив ракету “Орєшнік” на найзахіднішу частину України, щоб завадити Європі та США надати Україні гарантії безпеки. (…) Удар ракетою “Орєшнік”, ймовірно, був частиною російських ядерних погроз і мав на меті залякати західні країни, щоб вони не надавали військову підтримку Україні, зокрема не розгортали війська в Україні в рамках мирної угоди, – мовиться у звіті ISW.
Як вказують аналітики, “коаліція охочих” нещодавно працювала над остаточним узгодженням деталей гарантій безпеки для післявоєнної України, включаючи розгортання багатонаціональних сил безпеки в Україні.
Кремль неодноразово заявляв, що такі західні гарантії безпеки будуть “неприйнятними” для Росії і що іноземні війська будуть “законними” цілями для російських військових.
Тож, в ISW вважають, що використання ракети мало на меті стримати розгортання військ, які, ймовірно, діяли б далеко від лінії фронту на заході України.
- Прем’єр-міністр Великої Британії Кір Стармер, президент Франції Еммануель Макрон і канцлер Німеччини Фрідріх Мерц засудили використання Росією гіперзвукової ракети “Орєшнік” на заході України як “ескалаційне та неприйнятне”.
- СБУ показала уламки ракети “Орешник”, якою РФ вдарила 9 січня по Львівській області. Відомство кваліфікує атаку як воєнний злочин.
- Російське міноборони підтвердило, що завдало удару по Україні ракетою “Орешник”. У ворожому відомстві наголосили, що це – відповідь на “атаку” на резиденцію президента РФ Володимира Путіна.
- Глава МЗС України Андрій Сибіга прокоментував удар РФ по Україні ракетою “Орешник” та повідомив про ініціювання міжнародних засідань щодо цього.
У Генеральному штабі ЗСУ поінформували про оперативну ситуацію станом на 3 жовтня щодо російського вторгнення. Загалом від початку цієї доби відбулося 167 бойових зіткнень.
У Києві можуть використовувати російські радіоретранслятори МЕШ для забезпечення тимчасового каналу управління ударними дронами Shahed під час атак.
У Генеральному штабі ЗСУ поінформували про оперативну ситуацію станом на 2 жовтня щодо російського вторгнення. Загалом від початку цієї доби відбулося 164 бойові зіткнення.
1 жовтня на Краснозаводському хімічному заводі у Московській області сталася детонація, після якої почалася пожежа. Попередньо, загинули семеро осіб. На підприємстві виробляють вибухові речовини й компоненти для ракетного озброєння.
Росія планує зберегти військові витрати на рекордному рівні щонайменше протягом наступних трьох років, одночасно розширюючи пошук додаткових джерел доходів: від надприбутків від гірничодобувної промисловості до доходів від продажу конфіскованих активів. Про це свідчить поданий 1 жовтня урядом РФ законопроєкт про бюджет.