Рада ЄС схвалила безвідсотковий кредит для України на €90 млрд
Джерело: пресреліз Ради ЄС
Рада Європейського Союзу погодила позицію щодо правової рамки для надання Україні фінансової підтримки у вигляді кредиту на €90 млрд у 2026–2027 роках.
Кредит погодили на саміті ЄС у грудні. Єврокомісія затвердила його 14 січня. Третину суми планують спрямувати на бюджетну підтримку України, тоді як ще 60 млрд євро мають намір скерувати на військову допомогу.
Перший транш планують перерахувати на початку другого кварталу 2026 року.
Фінансування буде пов’язане з визначеними умовами для України, зокрема щодо дотримання принципу верховенства права та впровадження антикорупційних заходів. Фінансові потреби України визначатимуться фінансовою стратегією, підготовленою Києвом. Ця стратегія підлягає затвердженню Радою ЄС після оцінки з боку Єврокомісії.
Позика фінансуватиметься шляхом запозичень ЄС на ринках капіталу та буде забезпечена бюджетом Євросоюзу. Повернення коштів передбачене лише після того, як Росія виплатить Україні воєнні репарації. Витрати на обслуговування боргу планують покривати з бюджету ЄС.
Витрати на сплату відсотків за кредитом планують покривати з бюджету ЄС. Це не вплине на бюджетні внески Чехії, Угорщини та Словаччини, які відмовилися брати участь у цій програмі допомоги Україні.
Додамо, Європейський парламент підтримав рішення Ради ЄС про активування посиленої співпраці для надання Україні кредиту на суму 90 млрд євро на 2026–2027 роки.
За рішення проголосували 499 депутатів, проти – 135, утрималися – 24.
Оскільки Чехія, Угорщина та Словаччина відмовилися від підтримки позики, угода була укладена через механізм посиленої співпраці, що дозволяє охочим державам-членам ЄС діяти спільно у певних сферах. Згідно з договорами, така процедура потребує згоди Європарламенту.
Рішення набуде чинності після формального затвердження Радою ЄС.
Фінансова ситуація України вимагає, щоб виділення фінансової допомоги Союзу відбулося не пізніше другого кварталу 2026 року, – зазначили у тексті підтриманого Європарламентом рішення Ради ЄС.
Підтримка України фінансуватиметься спільними запозиченнями ЄС на ринках капіталу. Позика Україні буде гарантована “запасом” бюджету ЄС, як і у випадку з іншими програмами фінансової допомоги Україні, що реалізуються з 2023 року.
- Лідер фракції “Європейська Солідарність” Петро Порошенко повідомив із Брюсселя, що Рада Європейського Союзу цього тижня може затвердити регламент використання 90 млрд євро для України. Про це він заявив після зустрічі з Комісаром ЄС з питань оборони та космосу Андріусом Кубіліусом.
- Президент Володимир Зеленський повідомив, що Україна оцінює загальні втрати від війни з Росією у 800 млрд доларів і сподівається залучити ці кошти через різні фонди для повоєнного відновлення.
- Президент Володимир Зеленський уперше представив версію документа на 20 пунктів між США, Європою, Україною та РФ. Він назвав його “базовим документом про закінчення війни”.
31 серпня лідер фракції “Європейська Солідарність” Петро Порошенко закликав владу до швидких рішень, котрі мають допомогти громадянам і бізнесу пережити нинішні воєнні виклики. Політик зауважив, що цілодобові повітряні тривоги і атаки реактивних шахедів змушують запроваджувати нові протоколи для функціонування економіки, логістики та соціальної сфери.
31 серпня Рада оборони Києва ухвалила звернення до уряду стосовно оновлення протоколів безпеки, котрі діють у столиці. Мовиться, зокрема, про організацію руху мостами під час повітряних тривог, роботу транспорту та послаблення комендантської години.
Україна постає перед скороченням запасів ракет для систем протиповітряної та протиракетної оборони Patriot. Єврокомісія може закликати країни, котрі мають значні запаси боєприпасів, передати їх Києву. Особлива увага може бути прикута до Іспанії та Греції. Питання планують обговорити у вівторок під час європейської зустрічі в Ірландії.
Сили військово-морської операції ЄС EUNAVFOR MED Irini у Середземному морі 30 серпня висадилися на нафтовий танкер MV SUN. Це вже шостий випадок у межах операцій проти “тіньового флоту” РФ.
Київські школи перший тиждень нового навчального року планують розпочати в очно-дистанційному форматі. Водночас заклади освіти мають бути готові змінювати модель навчання залежно від безпекової ситуації.