Рада ЄС узгодила, як завершити тимчасовий захист для українців
Джерело: Рада ЄС
Рада Європейського Союзу погодила спільну концепцію для поступового скасування статусу тимчасового захисту для українських біженців.
Тимчасовий захист українців в ЄС триватиме до 4 березня 2027 року. Щоб поступово скасовувати його в ЄС пропонують:
Перехід до інших правових статусів проживання
Держав-членів закликають надавати переміщеним українцям національні дозволи на проживання, видані, наприклад, на підставі зайнятості, навчання, освіти або сімейних обставин.
Біженцям також мають дозволити подавати заявки на отримання статусів відповідно до законодавства ЄС, наприклад, пов’язаних з висококваліфікованою зайнятістю.
Важливо, що не можна одночасно мати статуси відповідно до законодавства ЄС і користуватися тимчасовим захистом.
Підтримка реінтеграції та добровільне повернення
Пропонується, щоб держави ЄС задля реінтеграції українців дозволяли біженцям здійснювати ознайомчі візити до України.
Держави-члени також повинні передбачити програми добровільного повернення, дійсні протягом обмеженого періоду часу, та узгодити умови цих програм з українською владою та іншими державами-членами. Крім того, вони повинні поширити права тимчасового захисту (наприклад, пов’язані з житлом, медичним обслуговуванням та навчанням) на осіб, які беруть участь у програмах добровільного повернення.
Інформація для переміщених осіб
Держави-члени також повинні забезпечити надання інформації переміщеним українцям щодо можливостей подання заяв на отримання іншого правового статусу, впливу на їхні переваги та права, а також підтримки для повернення до України.
Країни ЄС, зокрема, повинні створити інформаційні системи та кампанії щодо програм добровільного повернення. Вони також можуть створити так звані “центри єдності”, що можуть слугувати контактними пунктами для переміщених осіб з України, надавати допомогу з документами, а також консультації з працевлаштування в Україні та країні перебування.
Рекомендація, яка є обов’язковою для держав-членів ЄС, набуде чинності після її ухвалення.
- Сейм Польщі ухвалив закон, що регулює статус перебування українських біженців та виплату їм фінансової допомоги.
- Прем’єр Баварії та голова партії ХСС Маркус Зьодер запропонував відправляти з Німеччини українців, які придатні до військової служби.
- Міністерка внутрішніх справ Великої Британії Іветт Купер повідомила в парламенті про продовження програми Ukraine Permission Extension ще на два роки. Це дозволить українцям легально перебувати в країні.
Росія посилює тиск на Білорусь, намагаючись використати її територію для розширення війни проти України та можливих операцій проти країн НАТО. Тим часом, самопроголошений президент країни Олександр Лукашенко намагається зберегти дистанцію від прямої участі у війні та покращити відносини із Заходом.
Я починаю цей текст із вітань далеким родичам у Криму. Вони купили квартиру в Севастополі ще до анексії. Після якої розпродали все, що мали в неокупованій Україні, і переїхали в окупований Крим. Сказали, що це виключно прагматичне, а не ідеологічне рішення. Тепер там Росія, яка в їхньому уявленні була символом стабільності, високих пенсій та зарплат. Ну і, звісно ж, море та свіже повітря. І взагалі, що “нам та Україна дала?”.
В ніч на 24 червня підрозділи Сил оборони України уразили Оренбурзький газопереробний завод та єдиний у Росії гелієвий завод.
Під час саміту G7, президент США Дональд Трамп був “надзвичайно вражений та сповнений ентузіазму” через результати далекобійних атак України по цілях углиб території Росії. Також глава Білого дому погодився на посилення санкцій проти російського енергетичного сектору.
Росія розглядає можливість імпорту бензину та дизельного пального, а також запровадження субсидій для стримування цін на тлі дефіциту, спричиненого українськими ударами по нафтопереробних заводах.