Радянська влада сфальсифікувала кількість полеглих у боях під час Другої світової

Джерело: zaxid.net

У Дрогобичі ексгумували останки радянських військових на місці, де раніше був “вічний вогонь”. За документами, там було поховано 135 тіл, насправді пошуківці ексгумували останки 20 осіб, що свідчить про фальсифікацію кількості загиблих у 1944 році. Натомість на цій ділянці виявили давні артефакти минулих століть.

За інформацією відділу культури і розвитку туризму Дрогобицької міськради, кладовище радянських воїнів було розташоване біля перехрестя вулиць Самбірська та Івана Франка, його заклали у 1960-х роках. Повна назва меморіалу – “Кладовище, де поховані радянські воїни, полеглі в боях за визволення Дрогобича від німецько-фашистських загарбників в серпні 1944 року”.

Міськрада отримала погодження МКСК на початок пошуково-ексгумаційних робіт. І у вересні працівники КП ЛОР «Доля» повністю дослідили територію військового кладовища. Там було лише кілька індивідуальних могил, решта – братські. Серед перших знахідок був розрубаний кістяк, який пошкодили в 1970-х роках при будівництві меморіалу.

Відповідно до облікової документації, предметом охорони цього об’єкту культурної спадщини були 18 могил з надгробними плитами, де за архівними матеріалами поховано 135 осіб. Однак, за результатами проведених пошуково-ексгумаційних робіт, знайдено 20 людських останків (військових і цивільних), – зазначили у міськраді.

На фальсифікації реальних цифр щодо кількості похованих радянських військових та їхніх особових даних наголосив ZAXID.NET і директор заповідника “Нагуєвичі” Богдан Лазорак, який досліджував документацію меморіалу.

В реєстрі 1955 року фальсифікація записів в альбомі відбувалася такими швидкими темпами, що одному із “окупантів” Іванову-Саєнку Івану Олександровичу (8.09.1844-15.11.1945) був 101 рік, коли він загинув “от рук немецко-украинских националистов”, – написав Богдан Лазорак.

Як стверджує історик, кількість похованих повністю сфальсифікована радянською пропагандою з метою масштабування подій серпня-вересня 1944 р. внаслідок боїв з УПА в околицях Підбужа, Сторони, Нагуєвич, Урожа: “Тіла окупантів, які не забрали з лісів через інтенсивні бої в Карпатах і підгірських селах між НКВС і УПА, не заховали на новоствореному радянському “кладбище”, а тому зафіксовані імена та прізвища втрат просто дописували на стелах без тіл”. Водночас до окремих могил підхоронювали по кілька осіб в різний час до 1947 року, зазначає Богдан Лазорак. Відтак, поховання ставали “братськими могилами” енкаведистів від куль УПА.

Україна зобов’язалася не чинити перешкод полякам у пошуку та ексгумації жертв Волинської трагедії. Про це мовилося під час зустрічі міністра МЗС Польщі Радослава Сікорського з українським колегою Андрієм Сибігою.