Речник МЗС України зазначив, що в декларації саміту G20 «немає чим пишатися»
Джерело: Олег Ніколенко в Facebook
Речник Міністерства закордонних справ України Олег Ніколенко зазначив, що за результатами саміту G20 у спільній декларації “немає чим пишатися”.
9 вересня країни G20 узгодили спільну декларацію за результатами саміту в Нью-Делі.
Речник МЗС України прокоментував її текст.
“Водночас в частині щодо агресії Росії проти України Групі двадцяти немає чим пишатися. Очевидно, що участь української сторони дозволила би учасникам краще зрозуміти ситуацію. Принцип “нічого про Україну без України” залишається ключовим як ніколи”, – написав Ніколенко.
Проте він подякував тим партнерам, які наполягали на жорсткіших формулюваннях.
“Україна вдячна партнерам, які намагалися включити в текст сильні формулювання”, – зазначив Ніколенко.
Речник МЗС вніс правки в текст декларації та зазначив як би могли “виглядати основні елементи тексту, щоб бути більш наближеними до реальності”. Слова, які пропонує Ніколенко зазначені в дужках:
“Щодо війни в (проти) Україні, всі держави (Росія) повинні діяти відповідно до цілей і принципів Статуту ООН у повному обсязі.
Щодо війни в (проти) Україні, всі держави (Росія) повинні утримуватися від погроз силою або її застосування з метою захоплення території проти територіальної цілісності та суверенітету чи політичної незалежності.
На війні в (проти) Україні застосування (Росією) або загроза застосування (Росією) ядерної зброї є неприпустимим.
Про українську кризу (загарбницьку війну Росії проти України), “були різні погляди та оцінки ситуації” (члени G20 однозначно засудили це і закликали Москву негайно припинити це)”.
- Президент Туреччини Реджеп Таїп Ердоган закликає кількох лідерів G20 задовольнити деякі вимоги Росії, щоб спробувати відновити зернову угоду.
- На першій сесії саміту G20, який розпочався в Нью-Делі, індійський прем’єр-міністр Нарендра Моді, у табличці, де вказана назва країни, використав напис “Бхарат” замість “Індія”.
- 8 вересня учасники G20 не змогли вирішити розбіжності щодо формулювання декларації саміту щодо війни в Україні, згідно з чернеткою, з якою ознайомилося Reuters.
Уряд Південної Кореї передбачив у бюджетному запиті на 2027 рік $100 млн допомоги Україні. Кошти планують спрямувати через трастовий фонд НАТО, гуманітарні програми та програму підтримки країн, постраждалих від збройних конфліктів. Це рішення пов’язане з обіцянкою президента Лі Чже Мьона надати Україні комплексну допомогу на $100 млн, яку він оголосив у липні.
Російські атаки на промислові підприємства, енергетичну інфраструктуру та логістичні мережі дедалі сильніше тиснуть на економіку України. Зупинка металургійних потужностей і проблеми з експортом зерна скорочують доходи країни та посилюють дефіцит державного бюджету.
Рада Європейського Союзу продовжила на два роки, до 15 листопада 2028 року, мандат військової місії EUMAM, котра займається підготовкою українських військовослужбовців. На цей період місії виділили майже 300 млн євро.
Канцлер Німеччини Фрідріх Мерц пов’язав підтримку семирічного бюджету Євросоюзу з готовністю всіх держав-членів фінансово допомагати Україні у 2027 році та надалі. Берлін вимагає спільних зобов’язань щодо покриття фінансового дефіциту Києва, який наступного року оцінюють у €70 млрд.
Після чотирьох з половиною років російської окупації 68-річний Сергій залишив Олешки під час евакуації 30 жовтня та возз’єднався з дружиною Ларисою, котра виїхала до Великої Британії ще у 2022 році.