Reuters: Через удари РФ Україна ризикує не експортувати понад 30 млн тонн агропродукції

Джерело: Reuters.

Україна зможе вивести альтернативні маршрути експорту зерна на більш-менш стабільну роботу лише наприкінці серпня. Навіть після цього вони забезпечуватимуть не більш як 50-55% пропускної спроможності чорноморських портів. Про це міністр аграрної політики Тарас Висоцький заявив Reuters на тлі посилення російських атак на судна та портову інфраструктуру Одеського регіону.

За його словами, під загрозою опинився експорт приблизно половини цьогорічного врожаю зернових і олійних культур.

“Якщо проблему не вирішити, понад 30 мільйонів тонн продукції не потраплять на міжнародні ринки”, – сказав Висоцький.

У липні зафіксували 35 атак на судна в портах, 22 – на кораблі у морі та 67 ударів по портових об’єктах. Для порівняння, за весь 2025 рік було зареєстровано 14 атак на судна.

Через загрозу судновласники призупинили заходи до портів поблизу Одеси. Майже два тижні туди не прибувало жодне судно, хоча саме в цей час в Україні триває активний збір урожаю.

Висоцький назвав ситуацію винятково складною й зазначив, що за окремими показниками вона навіть гірша, ніж у перші місяці повномасштабного вторгнення. Через проблеми з логістикою закупівельні ціни на українські зернові та олійні культури вже впали в середньому на 30%.

Прямі втрати аграрного сектору цього року можуть становити від 1,5 до 3 мільярдів доларів. Уряд уже схвалив коригування мінімальних експортних цін як перший екстрений крок для підтримки виробників.

Основними альтернативами морським поставкам залишаються залізниця, автомобільні перевезення та дунайський маршрут. Пріоритетним варіантом стане залізниця, оскільки через посуху рівень води в Дунаї впав до історичного мінімуму. Повноцінно використовувати річковий напрямок, за прогнозом міністра, вдасться не раніше жовтня.

Навіть після розширення альтернативних маршрутів вони зможуть перевозити лише близько половини від шести мільйонів тонн, які щомісяця обробляють чорноморські порти. Крім того, така логістика коштуватиме виробникам додаткові 45-50 доларів на тонні.

“Альтернативи одеським портам немає, якщо Україна має й надалі залишатися гарантом продовольчої безпеки”, – наголосив Висоцький.

Україна забезпечує близько 6% світового експорту пшениці та 11% поставок кукурудзи, а також є великим продавцем олійних культур і рослинних олій. У поточному сезоні експортний надлишок може становити близько 43 мільйонів тонн.

Міністр попередив, що тривале блокування портів здатне спричинити нове зростання світових цін на продовольство.

“Їжа дорожчатиме, а для найбідніших людей може стати просто недоступною”, – сказав він.

Висоцький закликав партнерів допомогти гарантувати безпеку судноплавства у Чорному морі. Навіть якщо кораблі почнуть заходити до портів найближчим часом, Україні знадобиться щонайменше місяць, щоб повернути попередні обсяги експорту.

Актор Деніел Редкліфф, який зіграв Гаррі Поттера в оригінальній серії фільмів, зізнався, що, найімовірніше, не дивитиметься новий серіал HBO. Водночас він підтримав 12-річного Домініка Маклафліна, який виконає головну роль у майбутній екранізації.

В Ірландії колекцію з 12 тисяч книжок, які раніше забороняли через цензуру, передадуть до Національного архіву та вперше відкриють для громадськості. Серед них є твори відомих письменників, які здобули світове визнання, але десятиліттями залишалися забороненими на батьківщині.

Папа Римський Лев XIV під час свого турне Латинською Америкою здійснив політ на гелікоптері Військово-повітряних сил Перу. Понтифік перебував у кабіні пілотів разом із військовими льотчиками.

Українська компанія Storkway розвиває комплекс радіоелектронної боротьби “Ай-Петрі СВ”, який здатний протидіяти російським дронам, зокрема “Шахедам”, а також знижувати точність керованих авіабомб. Система об’єднує засоби радіоелектронної боротьби, розвідки та спостереження і може автоматично визначати, як ефективніше протидіяти повітряним загрозам.

Естонія розробляє план, який дозволить уряду продовжувати роботу з-за кордону в разі окупації країни. Для цього державні цифрові сервіси перенесуть у хмарне середовище, щоб забезпечити їхню роботу навіть у разі знищення інфраструктури на території Естонії.